Фрагменти

Хто заселив дно Каховського водосховища: зоолог описав тварин нового лісу

Коли після підриву Каховської ГЕС вода пішла, оголене дно колишнього водосховища стрімко перетворилося на молодий вербовий ліс площею близько 150 тисяч гектарів. Досі екологи здебільшого досліджували унікальну рослинність цієї території. Проте за три роки існування нової екосистеми тут сформувався власний, подекуди неочікуваний тваринний світ.

Колишнє Каховське водосховище, травень 2026 року. Фото: Іван Мойсієнко / Facebook

У Центрі екологічної інформації міста Херсон з посиланням на зоолога, члена Української природоохоронної групи та наукового співробітника біосферного заповідника «Асканія-Нова» Олексія Василюка розповіли, хто оселився у вербовому лісі.

Домінують птахи, є шакали

Експедиція Олексія Василюка працювала протягом чотирьох днів неподалік селища Нововоронцовка. За словами зоолога, молодий ліс настільки густий і непрохідний, що великих ссавців у самих хащах поки немає. Водночас залишені сліди чітко вказують: тут уже активно полюють на гризунів шакали, лисиці та тхорі.

Справжніми господарями вербових заростей стали птахи. Оскільки дерева ще надто молоді й тонкі, пернатих, які гніздяться в дуплах, тут не знайти. Натомість дрібні комахоїдні птахи влаштували у гілках справжній бум. У лісі стоїть безперервний спів — зараз там живе величезна кількість солов'їв та очеретянок.

Цікава ситуація склалася з комахами: у новому лісі зафіксували безліч павуків, а от бджіл чи метеликів практично немає. Це пов'язано з тим, що квіткових рослин на дні Каховського моря поки обмаль — домінують верби та тополі, які запилюються вітром.

Окремо зоолог спростував поширений іноземними медіа міф про те, що довкола водосховища з’явилися агресивні гадюки, які нападають на домашніх тварин. Олексій Василюк пояснив, що степових гадюк на цій території взагалі немає, а місцеві жителі просто переплутали їх із безпечними водяними вужами. Останні через втрату звичного середовища просто повзали в пошуках води біля заплавних ділянок, намагаючись вижити, і не становлять жодної загрози.

Трагедія під водою

Оцінюючи масштаби катастрофи, Олексій Василюк наголошує, що підрив греблі ГЕС був актом чистого екоциду. Усі живі організми, які опинилися в епіцентрі затоплення, загинули. Річкові мешканці змило у солону морську воду, а морські види постраждали від раптового опріснення.

Довгий час наукова спільнота вважала, що катастрофа повністю знищила рідкісного ендемічного судака морського. Проте, як зазначив зоолог, цей висновок був передчасним — риба вижила з іншого боку Тендрівської коси. Так само врятувалися й унікальні степові гризуни — мишівка Нордмана та сліпак піщаний. Хоча понад 70% їхнього ареалу в Україні було затоплено, вони подекуди зустрічаються в інших регіонах Європи, тож види не зникли остаточно.

Проте є й ті, для кого червень 2023 року міг стати фатальним. Під загрозою повного зникнення опинилися два види мурах — тапінома кінбурнська та ліометопум звичайний. Вони мешкали безпосередньо на перших островах під греблею та на Кінбурнській косі.

Така ж катастрофічна ситуація склалася в національному парку «Нижньодніпровський». Тамтешні унікальні протоки в плавнях, де жили 12 видів червонокнижних молюсків та ракоподібних, засипало двометровим шаром брудного мулу з водосховища, що фактично позбавило їх шансів на виживання.

На думку Олексія Василюка, за силою удару по дикій природі Каховська катастрофа перевищує наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Водночас природа вже демонструє здатність до відновлення. Молодий вербовий ліс став прихистком для нових видів рослин і тварин.

Попереду на цей ліс чекає природне проріджування — частину дерев згодом знищать комахи-деревогризи, і це нормальний етап формування зрілої лісової екосистеми.

великий луг екологія екоцид каховське водосховище підрив каховської гес тварини