Медіарух вимагає правової реакції на погрози журналістам через розслідування про «Скелю» (ЗАЯВА)

Ми, представники Медіаруху та  української медіаспільноти, висловлюємо рішучий протест проти публічних погроз на адресу журналістів видання “Бабель” і вимагаємо від правоохоронних органів негайної правової реакції.

23 червня 2026 року “Бабель” опублікував журналістське розслідування кореспондентки Катерини Лихогляд про небойові смерті щонайменше 25 новобранців 425 окремого штурмового полку “Скеля”. За даними журналістів, більшість загиблих померли невдовзі після мобілізації, а родичі частини загиблих заявили про ознаки насильства. Для матеріалу редакція опитала понад 30 свідків, навела позицію Офісу військового омбудсмана, командування полку та документальні підтвердження – тобто матеріал підготовлений із дотриманням журналістських стандартів і права на відповідь.

Реакція держави на сам зміст розслідування була належною та оперативною: Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини розпочав перевірку, командира полку відсторонено на час розслідування, а в підрозділі працює комісія Генштабу. Це коректний шлях реагування на суспільно значущу публікацію.

Натомість поряд із цим законним процесом ми спостерігаємо неприпустиму спробу тиску на самих журналістів. 25 червня військовослужбовець 425 ОШП “Скеля” Микола Хархан (позивний Киянин) оприлюднив відео, в якому назвав авторку розслідування “журнашлюхою” та “медіакілеркою”, звинуватив редакцію в роботі на користь країни-агресорки і заявив, що “причетним” доведеться “гроші виригувати”. Редакція “Бабеля” розцінює ці висловлювання як погрози та повідомила про намір звернутися до поліції.

Ми з повагою ставимося до Збройних Сил України та військового командування. Захист держави від російської агресії є найвищим пріоритетом, а більшість бійців “Скелі” – люди, які проходять через найважчі випробування війни. Саме тому встановлення правди про критичні випадки в підрозділі захищає, а не підриває репутацію армії. Журналістика, яка викриває порушення, працює на ту саму мету, що й боєздатне військо, – на сильну, демократичну, підзвітну державу.

Журналістський матеріал може бути предметом аналізу, перевірки фактів, публічної дискусії та спростування фактами. Але він не може ставати приводом для погроз, цькування чи дискредитації його авторів. Звинувачення журналістів у “роботі на ворога” за виконання їхньої професійної роботи є формою тиску, що має на меті залякати медіа й унеможливити висвітлення суспільно важливих тем.

З огляду на викладене ми звертаємося до правоохоронних органів і вимагаємо:

1. Генеральному прокурору України, Міністру внутрішніх справ України, Директору ДБР – у межах повноважень невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою редакції “Бабеля” та розслідувати погрози на адресу журналістки Катерини Лихогляд і редакції за відповідними статтями Кримінального кодексу, зокрема ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) та ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).
2. Національній поліції – забезпечити заходи безпеки для журналістки “Бабеля” Катерини Лихогляд і головної редакторки Катерини Коберник, які працювали над розслідуванням, у разі звернення редакції.
3. Командуванню 425 ОШП “Скеля” та Сухопутним військам ЗСУ – публічно й однозначно засудити погрози на адресу журналістів, дати їм службову оцінку та не допускати використання військовослужбовців для дискредитації медіа, що виконують свою законну роботу.

Ми наголошуємо: безпека журналістів і право суспільства на інформацію не підлягають компромісам навіть в умовах війни. Тиск на журналістів – це удар по обороноздатності держави, бо підзвітність і довіра є частиною стійкості України.

медіа погрози розслідування скандал скеля штурмові полки

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск