Фрагменти

Скандал в Одеському драмтеатрі: директорка звинувачує студента-режисера у держзраді через «Мину Мазайла»

Скандал навколо Одеського обласного академічного драматичного театру, який навесні скасував прем’єру вистави «Мина Мазайло» за п’єсою Миколи Куліша, вийшов на новий рівень. Директорка закладу Олена Шрамко-Пушкіна тепер погрожує кримінальним переслідуванням Київському національному університету імені І. Карпенка-Карого та студенту режисерського курсу Андрію Гришину. Сам молодий митець, який мав гучний конфлікт із керівництвом театру, детально описав розвиток подій.

Про це режисер розповів у коментарі «Главкому».

Контекст скандалу

Навесні Одеський обласний драмтеатр (у 2022 році з назви прибрано слово «російський») скасував прем’єру вистави «Мина Мазайло» за однойменною п’єсою Миколи Куліша. Нагадаємо, що за сюжетом, харківський службовець Мина Мазайло у 1920-х роках вирішив змінити своє прізвище, в якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на «престижніше» – російське Мазєнін.

Режисери постановки, яку так і не побачили глядачі, – студенти четвертого курсу імені І. Карпенка-Карого. За свідченнями молодих митців, керівництво театру вже на етапі здачі постановки розкритикувало вибір п’єси «Мина Мазайло» та її втілення на сцені.

Одним з аргументів художньої ради, яка вирішувала долю постановки, стало те, що, мовляв, п'єса може викликати національну ворожнечу та «сама по собі критики не витримує». При цьому члени художньої ради спілкувалися російською мовою, а режисерка театру Олена Шрамко-Пушкіна знецінювала трагедію Голодомору і негативно відгукувалися про «туристів із Заходу країни».

Скарга перед дипломом

Як пише «Главком», реакція Одеського драмтеатру на оприлюднення виданням внутрішніх проблем виявилася агресивною. Замість діалогу адміністрація закладу надіслала до університету імені І. Карпенка-Карого офіційну скаргу на Андрія Гришина, намагаючись поставити під удар його випускний.

«27 травня я дізнався про те, що в університет надійшла скарга від театру на мене. Рівно за місяць до захисту диплома. Я сам прийшов на наступний день до проректора, і мне пояснили, в чому суть ситуації. Театр звинуватив мене в тому, що моя вистава «Мина Мазайло» була… антиукраїнська і що я записав і оприлюднив хід художньої ради. Мабуть, мета скарги – щоб університет провів якусь внутрішню перевірку чи розмову зі мною. Проректор запитав мене, навіщо я записував худраду на диктофон. Я пояснив, що просив у театру офіційні протоколи засідань, але мені їх не надали. Тобто використати записи – це вже був крайній захід», – поділився Андрій Гришин.

Жодних санкцій виш до студента не застосував, адже, за його словами, «ніяких документів між театром та університетом не було підписано – директорка Олена Шрамко-Пушкіна сама відмовилась це робити», до того ж прем'єра вистави не відбулася.

На початку червня керівниця театру перейшла до радикальніших кроків, надіславши університету юридичну претензію. За словами Гришина, у документі директорка погрожує поліцією та звинувачує його за трьома статтями: державна зрада, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та виправдовування збройної агресії РФ.

«Аргументів на це в неї немає, крім того, що у моїй дипломній виставі буцімто «висміювалися українці». Так мені пояснив головний юрист університету. Треба розуміти, що у постановці дійсно висміюються українці, але ті, які зраджують себе і свою ідентичність. Пані Олена, напевно, цього не розуміє», – зазначив режисер.

Він додав, що почувається спокійно, а звинувачення виглядають абсурдно на тлі його біографії: «Коли почалася АТО в 2014-му, мені було 11 років, ми з родиною нікуди не виїхали, залишилися під Маріуполем. З 18 років я працював у школі в Маріуполі, одним із перших почав викладати там українською музичне мистецтво. У 2022 році перебував у драмтеатрі в Маріуполі і згодом сам свідомо виїхав на підконтрольну Україні територію, без родини. Мені тоді було 18 років».

Цензура Куліша та «Курбас-терорист»

Попри те, що вибір матеріалу узгодили на самому початку, режисеру довелося зіткнутися з цензурою з боку керівництва. Ба більше, погляди очільниці театру на українську культуру виявилися специфічними.

«Загалом це нормальна практика, коли театр закриває виставу з певних причин, але мені незрозуміло, чому так сталося з нашою постановкою, адже ми погодили з Оленою Володимирівною вибір п'єси на самому початку», – акцентував Андрій Гришин.

Він згадав, що намагався йти на компроміси: «Наприклад, директорці не сподобалося, що у п'єсі є комуністи. Вона наполягла на тому, щоб замінити їх на комунарів. Таку ж реакцію викликала фраза Тьоті Моті: «Лучше быть изнасилованной, чем украинизированной». Ми максимально прибрали всі ці моменти, гострі слова».

Постановник зізнався, що надихався філософією Леся Курбаса, проте директорка драмтеатру цього захоплення не розділила: «Влітку минулого року, коли ми тільки обговорювали з Оленою Шрамко-Пушкіною «Мину Мазайла», я їй розповів, зокрема, про Леся Курбаса, який відкрив «Мину Мазайла» в театральному середовищі. А вона тоді сказала: «Курбас – это тот, что террорист?» Водночас в Одесі минулого літа стояло питання щодо знесення пам'ятника Олександру Пушкіну. Олена Шрамко-Пушкіна тоді нам сказала: «Понимаете, как мне больно сейчас слушать про то, что хотят убрать Пушкина? Для меня это личная трагедия, если его уберут».

Наразі мовну ситуацію в театрі перевіряє Уповноважений із захисту державної мови, куди після скандалу надійшла низка скарг, зокрема й від самого Гришина. Представниця Уповноваженого Анна Неруш підтвердила початок провадження.

Претензії до журналістів

Паралельно Олена Шрамко-Пушкіна та голова художньої ради театру Олег Школьнік висунули претензії самому виданню «Главком». Директорка назвала оприлюднені дані недостовірними, зажадала видалити матеріал і заявила про «незаконність» використання аудіозаписів засідання. Також вона висловила невдоволення через написання свого прізвища (хоча саме варіант «Шрамко-Пушкіна» фігурує на сторінках театру у соцмережах та в її режисерських роботах).

Зі свого боку Олег Школьнік заявив, що засідання худради є конфіденційними, а його слова про те, що п'єса «не сучасна і абсолютно сьогодні не звучить», нібито вирвали з контексту. Редакція у відповідь наголосила, що журналісти не зобов'язані розкривати джерела інформації, а внутрішні правила комунальних підприємств не можуть заборонити пресі виконувати професійні обов'язки. У разі потреби повні аудіозаписи худради будуть передані безпосередньо до Міністерства культури.

маразм одеса скандал театр