Фрагменти
«Найлогічніше рішення — розпустити цей полк». Два погляди військових на скандал у «Скелі»
Скандал навколо 425-го окремого штурмового батальйону «Скеля» сколихнув українське суспільство, оголивши глибинні проблеми армійської системи та ставлення до прав людини в умовах війни. На тлі цих подій військові Сергій Гнезділов та Олександр Ширшин закликають до негайного розслідування, реформування системи та повернення до засад законності.
Сергій Гнезділов: «Людина і є цінністю. Держава — на другому місці»
Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов різко засудив практику виправдання насильства щодо певних категорій громадян.
«Ми всі дружньо сміялись з Вагнерів і рускіх зеків, які гинули пачками за плинні ідеї, а тепер говоримо про те, що є не такі вже й важливі життя? Життя наркомана менш важливе. Життя СЗЧшника менш важливе. Ми граємося з цими небезпечними категоріями, не помічаючи, як самі стаємо драконом, якого плануємо вбити», — наголошує військовий. За його словами, в центрі всього має стояти людська гідність, адже саме за неї українці боролися під час Революції Гідності.
Гнезділов переконаний, що держава не може ігнорувати злочини всередині армії. «Якщо держава закриває очі на вбивства і тортури власних громадян, то я виступатиму проти такої держави. Моя Україна — інша, вона цінує людину», — зазначає він.
Найлогічнішим розв'язанням ситуації зі «Скелею» військовий вважає радикальні кроки, а саме «розпустити цей полк, розкидати по інших бригадах військовослужбовців і назавжди викреслити цю назву з переліку бойових зʼєднань».
Як наголошує Гнезділов, неможливо відбілити тортури, побиття та смерті, а якщо армії потрібен дисбат для тих, хто самовільно залишив частину, його необхідно «створити законно, замість того, щоб катувати громадян».
«Припиніть тортури над українськими громадянами. Покарайте винних. Зло має бути покаране», — підсумовує військовий.
Олександр Ширшин: «Це не дискредитація війська, а спроба навести порядок»
Екскомандир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин вважає, що ситуація навколо 425-го та 225-го штурмових полків свідчить про системну кризу, а не про поодинокі випадки. За його словами, ці підрозділи є «ручними полками головкома», яким він особисто ставить завдання та забезпечує всім необхідним.
Як пише Ширшин, більшість командирів різного рівня, які взаємодіяли з цими з'єднаннями, можуть розповісти про їхні специфіку роботи та втрати. «Знаю випадок, коли один зі злочинів, який командир намагався довести, був закритий дзвінком Сирського зі словами: „Нє лєзь туда, ані самі разбєруца“», — заявляє екскомбат, додаючи, що винними у скандалі є не журналісти чи суспільство, а ті, хто розвів це свавілля.
Ширшин порівнює нинішню боротьбу проти армійського гніту з Майданом, який свого часу теж критикували прибічники колишньої влади. На його думку, розголос у медіа — це «не дискредитація війська, а лише спроба навести порядок. Так, так.. у тій самій хаті». Про репутацію, як вважає військовий, треба було думати раніше, коли відповідальні особи боялися доповідати президенту, закривали провадження за дзвінками зверху та ігнорували перші «множення на нуль» у підрозділах.
«Щодо аргументу про наркоманів, людей з ВІЛ та гепатитами.. ні, вони не привілейовані.. вони мають такі самі обов’язки, як і інші, але потребують додаткових умов. Також вони мають такі самі права, як кожен з нас. Навіть якщо суспільство їх ненавидить, це не привід виправдовувати знущання з них. Як існування людей з вадами не виправдовує концтабори і газові камери. Ми не проводимо чистку населення. Цим займалися нацисти і пі**ри», — наголошує Ширшин.
Офіцер переконаний, що вище керівництво та Генеральний штаб повністю обізнані з проблемою, але мовчать через страх втратити посади. Тим часом, як пише Ширшин, «тіпи вже зачищають докази, прибирають місця катувань, залякують свідків». Автор з гіркотою констатує, що у війні за свободу паралельно будується концтабір «під мовчання ягнят».