Що кажуть військові про скандал у «Скелі»: позиції армійців, ветеранів та самого полку

Реакція ДБР та термінові перевірки омбудсманів

Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за оприлюдненими журналістами фактами щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців штурмового полку «Скеля». Слідчі внесли дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки).

У ДБР зазначають, що наразі проводиться комплекс процесуальних дій для перевірки достовірності оприлюднених фактів й обіцяють надати належну правову оцінку діям усіх встановлених осіб.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець оголосив про проведення термінової перевірки інформації щодо можливих випадків катувань, облаштування місць несвободи та доведення військових до самогубств у підрозділі. Омбудсман уже звернувся до ДБР та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з вимогою провести неупереджене розслідування, а також провів робочу нараду з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Для проведення незалежної перевірки на місце вирушає моніторингова група Офісу омбудсмана, якій військове керівництво пообіцяло повне сприяння.

Військова омбудсманка Ольга Решетилова повідомила, що про складну ситуацію в підрозділі було відомо ще з травня-червня минулого року після зафіксованих побиттів журналіста, капелана та управління одного з батальйонів. Вона розповіла, що під час попередніх виїздів на полігон спільно з Офісом президента та Військовою службою правопорядку з полку вивели 22 військовослужбовців, які дали підтверджені поліграфом свідчення про побиття та допомогли ідентифікувати групу інструкторів-кривдників. Проте, за словами Решетилової, керівництво ВСП тоді не вжило належних заходів, а результату службового розслідування Командування Сухопутних військ досі немає. Загалом до правоохоронних органів Офіс військового омбудсмана надіслав уже 9 повідомлень про злочини у «Скелі».

Ольга Решетилова зауважила, що шляхом переговорів змусила командування полку усунути ідентифікованих інструкторів від роботи та повернути бійцям регулярний зв'язок із рідними, що знизило кількість скарг на 73%. Головними ж проблемами підрозділу вона назвала масову мобілізацію за висновками ВЛК осіб із наркозалежністю (близько 2000 людей на замісній терапії, які не мають перебувати в штурмових частинах), а також кадровий колапс, оскільки за чисельністю полк розрісся до дивізії, що унеможливлює ефективне управління в межах старого штату. На думку омбудсманки, ситуація потребує системних рішень від Олександра Сирського щодо реформування управління штурмовими підрозділами.

Дискусії у військовому середовищі

Народна депутатка України, членкиня Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська повідомила, що публічно зверталася до правоохоронних органів та військово-політичного керівництва країни з вимогою звернути увагу на ситуацію та припинити систематичне порушення прав військовослужбовців у цьому підрозділі.

«Через голову фракції передала подібне прохання до президента. Бо бачу два виходи з цієї ситуації — або розформування підрозділу, або відсторонення командира, що було б найлогічніше», — заявила Соломія Бобровська.

Вона додала, що викладені факти свідчать про порушення прав людини, які фіксуються впродовж останнього року, проте звернення до правоохоронних органів залишаються без належної уваги, через що підозрювані продовжують нести службу.

Полковник ЗСУ у відставці Дмитро Кащенко висловив переконання, що керівництво не могло не знати про процеси всередині підрозділу.

«Я мав честь бути майже три роки командиром військової частини. І я відверто заявляю, що не може командир не знати того, що відбувається в нього в військовій частині. Те саме я можу сказати про Олександра Станіславовича Сирського. На сьогоднішній день навряд чи вдасться провести якісні розслідування, тому що ми розуміємо, що це головнокомандувач, хай там як.

І звісно, що десь хтось, можливо, там його покриває і він покриває відповідно цю ситуацію. Те, що там не все гаразд саме в цих полках штурмових і в тій же самій "Скелі", я більше ніж у цьому впевнений, тому що знову ж таки те, що на слуху. В десантно-штурмових військах такого немає, хоча вони виконують ті самі завдання на тих самих напрямках. Я можу відверто запевнити, що з часом суспільство буде досить здивоване кількістю втрат і співвідношенням оцих от втрат до виконання завдань», — заявив Дмитро Кащенко.

Військовослужбовець Дмитро Биков також виступив проти побудованої в «Скелі» системи утримання та покарань, зазначивши, що вона працює проти мобілізації і її потрібно негайно змінювати. Військовий та письменник Остап Українець натякнув на подвійні стандарти всередині армії, згадавши офіцера, який публічно захищає репутацію «Скелі», але водночас погрожує підлеглим переведенням туди, оскільки всі знають про реальні умови в підрозділі.

Колишній командир взводу та роти Микола Бабенко обурився кількістю небойових втрат і розкритикував командування за ненадання вчасної допомоги бійцям. Згадуючи власний досвід боротьби за здоров'я підлеглих у 2024 році, коли військових доводилося виривати з медроти та везти до цивільних лікарень через загрозу важкої пневмонії, він підсумував, що в деяких частинах простіше списати людину, ніж радіостанцію.

Сумніви у свідченнях свідків

Деяка частина військових сприйняла звинувачення на адресу «Скелі» скептично. Офіцер ЗСУ Андрій Оністрат в ефірі «Радіо Свобода» поставив під сумнів об'єктивність ключового героя матеріалу «Бабеля», назвавши його наркозалежним, з яким складно утримати будь-які стосунки. Він також зауважив, що його 17-річна донька проходила практику в цьому підрозділі в описаних умовах, і якби там чинилися правопорушення, він би про них точно знав.

Військовий і письменник Дмитро Крапивенко назвав «наркозалежного, що пішов у СЗЧ» вельми сумнівним джерелом інформації та обурився суспільними симпатіями до людей, які не готувалися до служби фізично. За його словами, армія має своїх потвор, але суспільство, яке за дефолтом співчуває дезертиру чи ухилянту, також не можна назвати здоровим.

Керівник навчально-інструкторської групи 151-го навчального центру ЗСУ Роман Донік висловив нерозуміння, чому мобілізовані з наркотичною залежністю стають у суспільних дискусіях привілейованою кастою, яка потребує менше контролю, тоді як зразкові громадяни та платники податків без заперечень ідуть у складні штурмові підрозділи.

Військовослужбовець окремого батальйону «Вовки Да Вінчі» Юрій Коломійчук назвав критику одного з найефективніших підрозділів дивною та розцінив її як спробу підриву боєздатності. Він зауважив, що армія 2026 року суттєво відрізняється від зразка 2022 року, і в піхоту зараз часто потрапляють люди з важкими залежностями, колишні ув'язнені або ті, хто не здатний впоратися навіть із пультом від дрона. На думку Коломійчука, оцінювати ефективність підрозділу та співвідношення втрат цивільні не мають права, особливо на тлі того, що багато з них ховаються від війни за довідками та бронею.

Офіційна позиція полку «Скеля»

Командування 425 окремого штурмового полку «Скеля» оприлюднило офіційну заяву, в якій висловило співчуття родинам загиблих, але закликало уникати узагальнень. У полку наголосили, що з 26 згаданих у матеріалі смертей 18 сталися в лікарнях або дорогою до них і пов’язані з важкими хворобами мобілізованих, а не з умовами утримання. Представники підрозділу підкреслили, що не займаються мобілізацією, а приймають людей з ТЦК з уже чинними позитивними висновками ВЛК.

Офіцер полку Олексій Братущак у коментарі «Суспільному» та на своїй сторінці у фейсбуці зазначив, що основні свідки в матеріалі журналістів — це особи, які вчинили кримінальний злочин, самовільно залишивши частину (СЗЧ), тому є питання, чи не намагаються вони таким чином виправдати себе. Водночас він запевнив, що полк відкритий до перевірок і співпрацює з правоохоронцями. За його словами, за наявності офіційних скарг відомство реагує невідкладно, а виявлені раніше порушення з боку молодшого сержанта Анатолія Кучера вже призвели до його затримання правоохоронними органами.

Начальник групи цивільно-військового співробітництва полку Андрій Сурай в ефірі «Радіо Свобода» прокоментував історію померлого Олександра Семенова. Він заявив, що боєць пішов у СЗЧ під час переміщення і допитати його щодо заяв про побиття не встигли через швидку смерть від пневмонії. Також Сурай заперечив слова Семенова про те, що той став свідком дев’яти самогубств за чотири дні. За даними полку, підтверджено лише один такий випадок, на місце якого викликали поліцію, тоді як інших восьми не існує, а поодинокі суїциди траплялися на різних локаціях між людьми, які не були знайомі.

Командування «Скелі» підсумувало, що зацікавлене в об'єктивному розслідуванні кожного випадку, проте закликало суспільство бачити за окремими інцидентами спільну місію підрозділу, бійці якого зараз стримують ворога на дев'яти напрямках фронту.

Це офіційне роз'яснення прокоментував ветеран і адвокат Мусі Наєйм:

"У заяві є кілька тез, які потребують окремої уваги.

Свідчення потрібно перевіряти, а не дискредитувати через особистість свідка

1. Полк наголошує, що 18 із 26 військовослужбовців померли в лікарнях або по дорозі до лікарень. Але місце смерті саме по собі нічого не пояснює. Якщо людина потрапила до лікарні після тривалого погіршення стану, ненадання допомоги чи можливого насильства, то факт смерті в лікарні не спростовує цих обставин.
2. Командування закликає не робити передчасних висновків до завершення розслідувань. Це правильний заклик. Але тоді дивно одночасно стверджувати, що смерті «реально пов’язані з хворобами та поганим станом здоров’я мобілізованих». Якщо розслідування ще триває, то остаточних висновків не повинно бути ні в журналістів, ні в командування.
3. Значна частина заяви присвячена тому, що свідки нібито були схильні до СЗЧ, порушували дисципліну або не хотіли служити. Але дисциплінарний статус людини не доводить, що вона бреше. Свідчення потрібно перевіряти, а не дискредитувати через особистість свідка.
4. Полк посилається на затримання окремих військовослужбовців після виявлення порушень. Але це не спростовує розслідування. Навпаки, це підтверджує, що принаймні частина описаних проблем була реальною.
5. Заява багато говорить про бойові заслуги полку. І вони безумовно є. Але бойові заслуги не можуть бути аргументом у дискусії про права військовослужбовців, законність методів підготовки чи належне ставлення до людей.

Я в заяві не знайшов відповіді на питання які в мене виникають: скільки службових розслідувань проведено; скільки фактів підтвердилося; скільки осіб притягнуто до відповідальності; які саме зміни вже впроваджено після звернень військового омбудсмена.

Саме ці відповіді сьогодні цікавлять суспільство.

Сильний бойовий підрозділ має бути не лише ефективним на фронті, а й справедливим усередині. І якщо проблеми дійсно були, то найкращий спосіб захистити честь полку не пояснювати їх, а чесно встановити всі обставини та назвати винних.

В Україні ніколи не буде мовчазної згоди на насильство проти громадян. Бо ми не Росія і ніколи нею не будемо".

Широкий розголос

Вже сьогодні журналіст британської телекомпнаії SkyNews написав, що рік тому бійці Скелі обманули а потім обстріляли авто британських журналістів і лише через те, що авто броньоване ніхто не загинув. Детальний опис ситуації читайте за посиланням тут.. "Я мовчав більше року, бо думав може одиничний випадок. Sky News міг би підняти скандал на міжнародному рівні, але не став цього робити, бо вболівають за нашу країну. Зараз, читаючи про Скелю, я розумію, що тут нема сенсу мовчати. Це жах", - резюмує журналіст.

проблеми в ЗСУ скандал скеля штурмові полки

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск