Фрагменти

Неформальні переговори щодо завершення війни в Україні поновилися, є деталі нового плану, — The Economist

Неофіційні переговори з Росією щодо завершення війни поновилися, а між Україною та командою Дональда Трампа зараз відбуваються щоденні контакти.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Про це пише The Economist.

Як зазначає видання, серед ідей, які зараз активно обговорюються сторонами, розглядається варіант поетапного припинення вогню. На першій стадії пропонується обмежити бойові дії у зоні завширшки 50–70 кілометрів по обидва боки від поточної лінії фронту, після чого планується перехід до укладання ширшої та всеосяжної угоди між державами.

Зимові розрахунки Москви

Обговорення двоетапного плану обмеження бойових дій відбувається на тлі дуже складних та суперечливих стартових позицій. Як зазначається у статті, серйозними перешкодами для досягнення реального миру залишаються вимоги Москви, яка продовжує наполягати на так званій «анкориджській формулі». Цей таємний перелік умов нібито був окреслений під час минулорічного саміту США та Росії на Алясці. Російська сторона вимагає юридичного визнання окупації Криму та всього Донбасу, а також фактичного зафіксування поточної лінії розмежування в Херсонській і Запорізькій областях, що є абсолютно неприйнятним для України.

Водночас у Києві аналізують можливі часові рамки дій агресора. Високопоставлений український чиновник, чиї слова наводить видання, стверджує, що Росія навряд чи піде на конкретні кроки до жовтня. У цей період Кремль може спробувати зробити передвиборчий подарунок Дональду Трампу, розраховуючи отримати щось натомість. Проте більш ймовірним сценарієм вважають спробу росіян затягнути час до наступної весни. Як пише видання, Москва робить ставку на руйнівну зимову кампанію ударів по українській енергетичній інфраструктурі, сподіваючись таким чином змусити Україну піти на серйозні поступки.

Зміна ставлення у Вашингтоні

Попри скептицизм щодо послідовності американської політики, останні міжнародні події продемонстрували появу стриманого оптимізму. Саміт країн G7 завершився вірою у те, що Вашингтон вдасться переконати відновити фінансову та військову підтримку Києва. Як зазначається у статті, лідери «Сімки» висловили непохитну готовність посилювати нафтогазові санкції проти РФ, постачати ППО, далекобійну зброю та сприяти ліцензійному виробництву озброєння в Україні.

Такий настрій лідерів значною мірою зумовлений укладанням США нової угоди з Іраном, яка має знизити світові ціни на енергоносії, позбавити Кремль надприбутків у 5–6 мільярдів доларів на місяць і дозволить Білому дому знову сфокусувати увагу на європейській безпеці.

Паралельно суттєві зрушення відбуваються і в самому Вашингтоні. Там починають закріплюватися два українські наративи: Росії не можна довіряти і Україна є переможцем, а не переможеним.

До того ж американський військовий істеблішмент відкрито захоплюється українським досвідом інтеграції на полі бою та проведенням унікальних дронових операцій. Джерела, близькі до Білого дому, підтверджують, що успішні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах у Московському регіоні привертають велику увагу в США. Росія більше не може вдавати, ніби війна перебуває десь далеко, адже самі росіяни тепер змушені бачити дим від прильотів на власні очі, що створює абсолютно нове тло для майбутніх дипломатичних переговорів.

дипломатія мирні переговори удари по РФ україна-сша