Фрагменти

Вчені знайшли в Індійському океані величезний цвинтар китів віком понад 5 мільйонів років (ФОТО)

У південно-східній частині Індійського океану дослідники виявили найбільший та найдавніший з усіх відомих цвинтар китів, який став осередком для процвітання різних форм глибоководного життя.

Про це повідомляє AP.

На залишках гігантських морських ссавців, розташованих на глибині до семи кілометрів, вчені зафіксували унікальні екосистеми з безлічі істот, значна частина яких може виявитися абсолютно новими для науки видами.

Підводний оазис на рекордній глибині

Масштабне відкриття вдалося зробити під час серії занурень глибоководних апаратів, які проходили у 2023 році. Науковці ретельно задокументували п'ять локацій із залишками скелетів та скам'янілостей, серед яких ідентифікували черепи вусатих і дзьоборилових китів.

Найдавнішим знайденим кісткам виповнилося близько 5,3 мільйона років, що робить цей китовий цвинтар найглибшим і найстарішим з усіх знайдених.

Мертві кити стали стабільним джерелом поживних речовин для глибоководних жителів. На кістках та навколо них біологи помітили великі колонії медуз, трубчастих червів, офіур, морських огірків, раків-пустельників та двостулкових молюсків. Багато з них, ймовірно, є видами, які ніколи раніше не були задокументовані, згідно з результатами, опублікованими в журналі Nature.

«Потенційна кількість зразків просто вражає», — сказав палеонтолог Стівен Годфрі з Морського музею Калверта в Меріленді.

Чому утворилося кладовище

За словами авторів дослідження, збереженню кісток протягом мільйонів років, ймовірно, сприяло багато факторів. Вони достатньо щільні, щоб витримати атаки кісткоїдних червів, і містяться досить глибоко в океані, щоб уникнути поховання під шарами океанічного пилу чи осадових порід. Кістки також були покриті легким шаром мінералів із навколишньої морської води, що, можливо, запобігло їхньому руйнуванню.

Причини, чому саме в цій точці океану сконцентрувалася така кількість гігантів, досі викликають дискусії серед палеонтологів. Частина тварин могла жити тут постійно та померти природною смертю, інші могли загинути від хвороб чи критичного виснаження під час надто глибоких занурень. Важливу роль відіграв і специфічний рельєф дна, який має виражену V-подібну форму, що буквально спрацювала як природна лійка, зганяючи туші загиблих ссавців до одного місця спочинку.

дослідження наука океан тварини