Фрагменти

Мільярди на генератори. Як українські міста витрачали кошти на резервні джерела енергії

Російська армія продовжує атакувати критичну інфраструктуру в різних містах України. Минулої зими багато міст і сіл після російських обстрілів отримували електроенергію лише по кілька годин на добу.

На основі даних системи закупівель Prozorro, ми проаналізували, як місцева влада різних міст України готувалася до відключень електроенергії, закуповуючи резервні джерела електроживлення. 2157 населених пунктів потрапило до нашого аналізу.

8,7 мільярдів гривень — саме стільки витратила на закупівлі джерел резервного живлення місцева влада у всіх населених пунктах країни з 2022 по 2025 рік.
Для порівняння: на 2026 рік у держбюджеті закладено 3,7 мільярдів на відновлення та розвиток енергетичної інфраструктури та 11 мільярдів на впровадження Програми реформування та розвитку енергетичного сектора.

Закупівлі показують готовність та мотивацію влади вирішувати питання, адже потребують додаткових витрат та планування.

З “енергонезалежністю” українцям також допомагають західні донори, однак зведених даних по донорській допомозі немає.
Але надана техніка не гарантує вирішення проблеми. З переданих від USAID у регіони 137 когенераційних установок не працюють 55, тобто, понад 40%. Наприкінці 2025 року в Полтаві з 9 установок працювала одна, в Одесі — з 13 працювало 2.

Зв’язок між обстрілами і закупівлями

Залежність закупівель від обстрілів та масових відключень електроенергії є.

Російські атаки по критичній інфраструктурі призвели до перших відключень електроенергії у жовтні-листопаді 2022 року. Кілька областей одночасно залишалися без світла по 12 і більше годин на добу. Наприклад, 23 листопада одразу 11 областей залишилося без світла.

Восени 22-го року почалися масові закупівлі генераторів. У жовтні-грудні 2022 року оголошено 47% всіх проаналізованих закупівель загальною очікуваною вартістю 2,3 мільярди гривень.

2023 рік минув відносно спокійно, незважаючи на графіки відключень. Окремо слід згадати про 30 травня, коли відбулися відключення по всій країні через розсинхронізацію енергосистеми.

22 березня 2024 року Росія здійснила масштабну атаку на енергетичні обʼєкти України, випустивши понад 60 шахедів і майже 90 ракет різних типів. Під удар потрапила і Дніпровська ГЕСТоді без світла залишилися населені пункти Дніпропетровської, Полтавської, Сумської, Одеської, Харківської та інших областей.

Влітку того ж року до аномальної спеки додалися планові ремонти енергоблоків АЕС, що збільшило дефіцит енергії і спричинило нову хвилю закупівель генераторів. Липень став місяцем з найдовшою тривалістю відключень у 2024-му. Тоді ж почалися закупівлі когенераційних установок.

Попри меншу кількість тендерів навесні та влітку 2024, їхня сумарна вартість сягнула 3,5 мільярдів. Натомість витрати на сонячні станції значно менші та почали зростати з осені 2024 року.

Напередодні зими 2025-2026 року різкого збільшення витрат на резервні джерела енергії не було.

Як готувалися

Громади зосередилися на генераторах — швидкому і відносно недорогому способі забезпечити себе електрикою.

На дизельні та бензинові генератори припадає 62% всіх закупівель або більше 5,3 мільярдів.

Третина закупівель (майже 2,8 млрд грн) припала на когенераційні установки (обладнання для одночасного виробництва електричної та теплової енергії з одного джерела палива, частіше газу. Іноді такі установки називають міні-ТЕЦ). Це рішення дозволяє забезпечити теплом та світлом критичні об’єкти. Перевага установок — можливість працювати автономно, забезпечуючи світло і тепло під час відключень. Але їм потрібне підключення до інших зовнішніх мереж.

До того ж, встановлення когенерації — це лише початок, адже вона потребує витрат на монтаж та обслуговування.

Закупівлі когенерації, хоч і займають третину витрат, через свою дороговартість та складність, є поодинокими. Це загалом 14 тендерів, з яких 7 відбулися у 2024 році.

Найбільший з них (1,1 млрд грн.) проведений Київтеплоенерго влітку 2024 року. Тоді закупляли 9 комплектів установок по 4500 кВт та 6 комплектів по 3333 кВт. Очікувана вартість становила 1,26 мільярди, однак суму вдалося зменшити майже на 140 мільйонів.

Тексти писали про цю закупівлю у січні 2026 року, На той момент інформації про встановлення установок не було.

Харків провів 8 тендерів на когенераційні установки очікуваною вартістю більше 1 мільярда гривень. Також установки закупляли Запоріжжя, Хмельницький, Черкаси, Старокостянтинів Хмельницької області та Горішні Плавні Полтавської області.

Хто закупив найбільше

Харків та Київ є лідерами за закупівлями резервних джерел енергії, на них припадає 43% сукупної вартості тендерів.

Одеса, з її 17 мільярдами видатків, витратила менше, ніж Біла Церква з 3 мільярдами. Загалом обласні центри не лідирують за сумою витрат на резервні джерела живлення. Натомість більше витрачали такі міста як Кривий Ріг Біла Церква, Горішні Плавні, Кам’янське.

У відсотковому порівнянні Харків витратив майже 11% від міського бюджету на резервні джерела живлення, тоді як Київ — лише 1,2%.

Потрібно враховувати, що згідно з постановою Кабміну від 24 травня 2024 р. № 600 населені пункти у 20-кілометровій зоні від Росії та зони бойових дій (наприклад, Краматорськ) належать до переліку критично важливих об’єктів, яким має бути забезпечено пріоритетне електропостачання.

Зелені острови

На сонячні електростанції припадає найменше — 6% або 530 мільйонів гривень.
Зелена енергетика — інвестиція в майбутнє споживання. Зважаючи на стан енергетичної системи, сонячні станції можуть бути неефективними взимку, однак влітку, в пікові періоди, закривати частину потреб. Однак без систем збереження енергії їхня ефективність обмежена.

Сонячні електростанції також закуповують донори. Наприклад, Greenpeace Ukraine встановлював сонячні станції у 2024 році у школі в Гостомелі та в амбулаторії в Миколаєві.

65% всіх витрат припадає на місто Дніпро — це 345 мільйонів на сонячні електростанції. На наступне за сумами “зелених” закупівель – Кам’янське Дніпропетровської області (тендери на 17 мільйонів гривень) доводиться лише 3%.

Ключовим організатором у Дніпрі є Департамент гуманітарної політики міської ради, загальна орієнтовна вартість тендерів якого склала більше 316 мільйонів. Наприклад, це сонячна електростанція для закладів освіти вартістю 108 мільйонів. На 2026 рік 127 закладів освіти оснащені сонячними електростанціями.

Тендер на 19 мільйонів провели влітку 2025 року, тоді повідомлялося про закупівлі за цінами дорожче ринкових.

Придбання сонячних станцій є частиною міської програми, ймовірно щодо безпечного освітнього середовища в місті Дніпрі на 2023–2027 роки, а проєкти є частиною стратегії з підвищення енергетичної стійкості.

Загалом, сонячні станції купували, в першу чергу, невеликі населені пункти, наприклад, Богодухів наХарківщині (15 тисяч населення), Опішня На Полтавщині (5 тисяч населення), Велика Олександрівка на Київщині (2 тисячі) тощо.

Більшість коштів – на генератори

Закупівлі стали саме реакцією на удари по енергосистемі, а не частиною планування. 47% всіх тендерів припало на кінець 2022 року, коли почалися перші довготривалі відключення.

Загалом по Україні 62% коштів витрачено на бензинові та дизельні генератори, що в довгостроковій перспективі є неефективною стратегією.

Розмір бюджету не гарантує системного підходу. Про це свідчить хоча б приклад Одеси, яка з бюджетом в 16 мільярдів витратила менше, ніж Біла Церква з трьома мільярдами. До того ж, лише 2 з 13 переданих донорами когенераційні установки у місті були підключені.

Малі громади активніші у закупівлі зеленої енергетики, ніж обласні центри.

Але активізуватися потрібно, оскільки розраховувати на швидке відновлення енергосистеми в умовах війни та постійних ударів росіян — малоймовірний сценарій.

Як ми рахували

Для дослідження взяли закупівлі у системі Прозорро за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2025 року.

Це 11 кодів по класифікатору CPV: 09330000-1 Сонячна енергія, 09331000-8 Сонячні панелі, 09331200-0 Фотоелектричні сонячні модулі, 09332000-5 Сонячна установка, 31120000-3 Генератори, 31121000-0 Генераторні установки, 31121100-1 Дизель-генераторні установки, 31121110-4 Перетворювачі електричної енергії, 31121200-2 Генераторні установки з двигуном із іскровим запалюванням, 31121300-3 Вітрові генератори, 31127000-2 Аварійні генератори.

Дані відсортували за замовниками за ключовими словами: приналежністю до сільських, селищних, міських органів управління (рад та військових адміністрацій), до закладів освіти місцевих рад та до комунальних закладів, установ, організацій (сюди включені й області організації).

Розподіл за областями та населеними пунктами здійснювався за юридичною адресою. Відповідно, деякі закупівлі припали на окуповані Росією населені пункти.

Всі лоти були відсортовані за ключовими словами у назві (“генератор”, “сонячна”, “вітрова”, “енергія” тощо). Отримані дані були додатково вручну очищені від невідовідних тендерів, наприклад, закупівель автомобільних генераторів.

В результаті отримано список із 14 тисяч 170 закупівель на порталі Prozorro. Для обрахування сум бралася очікувана вартість, яку замовник вказував у закупівлі.
Кінцева вартість може відрізнятися. Наприклад, Київтеплоенерго вдалося зекономити майже 140 мільйонів гривень при покупці когенераційної установки. А Запорізький Концерн “Міські теплові мережі” заплатив на 19 мільйонів більше за когенераційні установки.

блекаути генератори енергетика