Фрагменти

Математика успіху: вчені вирахували ідеальний рівень амбіцій, — дослідження

Математичне моделювання людської поведінки довело, що прагнення до надвисоких результатів веде до хронічного розчарування, тоді як орієнтація на показники трохи вище середнього забезпечує оптимальний рівень задоволеності життям.

Про це пише The Guardian.

Популярне гасло мотиваційних спікерів про те, що завжди потрібно прагнути найбільшого, дістало серйозне спростування з боку науковців. Міжнародна група дослідників створила математичну модель, яка аналізує, як амбіції впливають на кінцевий результат у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Математика продемонструвала чітку закономірність: люди, які обирають помірну стратегію і прагнуть бути просто кращими за середній рівень, у підсумку опиняються у значно виграшнішому становищі, ніж максималісти.

Як працює математика амбіцій

Керівник дослідження економіст Метт Берджесс з Університету Вайомінгу пояснює, що створена модель дає математичне обґрунтування для звичайної життєвої мудрості, але з важливими нюансами. Людина повсякчас перебуває між двома вогнями: з одного боку, не хочеться задовольнятися малим, а з іншого — є ризик гнатися за недосяжним і постійно розчаровуватися.

Модель показала, що найкраще зупинитися на варіанті, коли ви намагаєтеся зробити щось краще, ніж у середньому, але не прагнете до нескінченного ідеалу. Цей принцип працює в абсолютно різних масштабах — від розрахунку очікуваної заробітної плати під час пошуку роботи до вибору квартири для оренди.

Поштовхом до цього дослідження стали спостереження за рибним промислом. Раніше науковці виявили, що рибальські човни демонструють найкращу ефективність, коли припиняють пошуки та зупиняють промисел одразу після того, як їхній улов перевищує середні показники. Дослідники вирішили перевірити, чи діє це правило в інших сферах людського життя, і результати повністю підтвердили їхню гіпотезу.

Пастка соціальних мереж

У створеній моделі віртуальні агенти шукали певну винагороду, маючи конкретний поріг вимог — наприклад, мінімальну суму зарплати, на яку вони згодні при працевлаштуванні. Програма продемонструвала, що коли агенти виявлялися надмірно амбітними і підіймали свій поріг занадто високо над середнім показником, їхні фінальні результати були значно гіршими, ніж у тих, хто мав занижені очікування.

Окремим фактором ризику дослідники назвали вплив викривленого сприйняття дійсності. Коли віртуальні агенти оцінювали свій успіх на основі чужих ідеалізованих досягнень, вони ставали хронічно незадоволеними та упускали цілком реальні й вигідні можливості.

Постдокторантка Стенфордського університету Кет Ландгрен наголошує, що цей експеримент чітко ілюструє небезпеку соціальних мереж. Люди схильні порівнювати своє повсякденне життя з найкращими моментами, якими хваляться інші, що руйнує об'єктивне розуміння повного спектра реальних можливостей.

дослідження математика наука поведінка