Фрагменти

Чому українським зброярам важко знайти інженерів і як розв'язати проблему

Вітчизняним оборонним компаніям бракує інженерів та розробників. Навіть бронювання, підвищені зарплати й кар'єрні перспективи не дають достатнього притоку кадрів, а ринок профільних спеціалістів нагадує перегрітий котел.

Заняття у літній школі інженерії БпЛА в КАІ. Джерело фото: Оборонка

Про це йдеться у статті видання Оборонка.

Як зазначається, опитані сервісом Lobby X 28 «зрілих» виробників констатують, що ринок праці хронічно не встигає за розвитком мілтеку. На дефіцит кадрів накладається ускладнення технологій та вигорання інженерних команд.

А якщо активно набирати новачків та вирощувати їх з нуля, все одно у командах бракує фахівців, які готові витрачати сили та час на виховання нового спеціаліста.

Найскладніший найм

За даними об'єднання Українська рада зброярів та Core Team, 48% компаній вважають найскладнішим саме найм фахівців, які вміють працювати з електронікою.

Компанії найактивніше шукають інженерів-конструкторів (67%), виробничий персонал та збиральників (56%), інженерів з електроніки та вбудованих систем (41%) і лише потім – розробників програмного забезпечення (37%).

Цивільний IT-ринок не рятує ситуацію, оскільки оборонній індустрії критично бракує спеціалістів, орієнтованих на «залізо». Зокрема, інженери вбудованих систем у 2025 році складали майже 9% оборонного ринку вакансій, тоді як у цивільному IT цей показник становить лише близько 1%. Розробників прошивок, автопілотів для БпЛА та комп'ютерного зору знайти найскладніше.

Фінансово оборонний сектор поки програє цивільному (наприклад, $2250 проти $3500 у вбудованих системах), а підвищення зарплат на 30% та пропозиції бронювання не перекривають дефіцит повністю. Це призводить до внутрішнього хантингу, коли нові гравці просто перекуповують у менш фінансово спроможних колег цілі інженерні команди.

Надія на студентів

За таких умов виробники змушені йти за досвідом раннього українського IT — самостійно «дорощувати» кадри. Керівник освітнього напряму Brave1 Андрій Куцак та керівник партнерств Київського авіаційного інституту (КАІ) Ілля Войтюк наголошують на важливості практичних інтенсивів та передачі студентам реальних технічних завдань із мінімальними ризиками. Кейси літньої школи інженерії БпЛА від КАІ доводять ефективність підходу: після інтенсиву 21 з 55 учасників працевлаштувалися в індустрії, змінивши роботу у сфері обслуговування на конструкторські бюро.

Зараз великі гравці переходять від разових лекцій до створення постійної інфраструктури в університетах. Прикладом є відкриття лабораторії авіамоделювання «AVIA Lab» в КАІ спільно з «Атлон Авіа», майбутні проєкти з дослідження радіочастот разом із компанією Skyfall, а також досвід TAF Industries, де студенти молодших курсів через дуальну або заочну форму освіти успішно виростають до керівних посад в R&D. Конкуренція і нестача людей поступово веде виробників зброї до необхідності вкладати кошти в людський капітал та самостійно виховувати нові покоління винахідників.

Повний текст статті із детальним аналізом кадрових аномалій мілтеку та історіями студентів, які перейшли з цивільної сфери в оборонне проєктування, читайте за посиланням.

дефіцит кадрів мілтек оборонка розробники інженери