Фрагменти

Які рідкісні тварини заселили Чорнобильську зону відчуження, — дослідження

За відсутності людської діяльності Чорнобильська зона відчуження та прилеглі заповідники перетворилися на унікальний притулок для диких тварин.

Дикі коні в Чорнобильському заповіднику. Фото: Ігор Хомич/iStock/Getty Images Plus

Про це свідчать результати нового дослідження команди вчених під керівництвом екологині Світлани Кудренко з Університету Альберта Людвіга у Фрайбурзі в Німеччині, повідомляє Science Alert.

Дослідження засвідчило, що найбільше великі ссавці процвітають у масштабних і поєднаних між собою природоохоронних зонах, де діє найсуворіший контроль проти проникнення людини.

Результати моніторингу, опубліковані в науковому часописі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, демонструють, що для багатьох видів фактор спокою є вагомішим за радіаційні ризики.

Зафіксовані види

Дослідники провели кілька років, аналізуючи переміщення тварин на півночі України. Протягом 2020 та 2021 років вони використовували фотопастки на загальній площі у 60 000 квадратних кілометрів, яка охоплювала Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, а також Древлянський, Поліський, Рівненський і Черемський заповідники, два природні парки та прилеглі незаповідні території.

Загалом науковці зафіксували 13 диких видів великих і середніх тварин, серед яких благородний олень, козуля, дикий кабан, заєць-русак, лисиця звичайна, єнотоподібна собака, борсук європейський, куниці та сірий вовк.

Крім того, на досліджуваних ділянках камери задокументували появу таких рідкісних видів, як кінь Пржевальського, євразійська рись та бурий ведмідь, що свідчить про високий потенціал відновлення екосистеми Полісся.

Вчені не намагалися дослідити вплив радіації на ці популяції. Натомість вони хотіли оцінити, що відбувається, коли поруч більше немає людей.

Ключова роль поєднаних заповідних територій

Аналіз даних показав, що переважна більшість із загальної кількості спостережень припала на Чорнобильський заповідник, де зафіксували понад 19 тисяч кадрів із тваринами. Вчені зазначають, що більшість регіональних парків залишаються ізольованими, тоді як Чорнобильська зона та Древлянський заповідник мають безпосереднє сполучення. Саме цей територіальний зв'язок між двома великими об'єктами забезпечив найвищі показники різноманітності та щільності заселення дикими звірами.

Створення подібних великих мозаїчних оселищ є критично важливим для довгострокового виживання великих ссавців. Наприклад, дослідники зауважили, що лосі виявилися надзвичайно чутливими до людської присутності й одразу залишали ділянки, де фіксувалася діяльність людини. Попри те, що після повномасштабного російського вторгнення 2022 року доступ до Чорнобильської зони ускладнився і нові дослідження призупинено, зібрані дані доводять, що зменшення людського чинника є ключовим фактором для відродження дикої природи.

дослідження наука природа тварини чорнобиль