Фрагменти
Міфи та реальність навколо компанії Fire Point: розбір оглядача оборонної промисловості
Оглядач оборонної промисловості, шеф-редактор "Оборонки" Богдан Мірошниченко пропонує розібрати "по фактах всі міфи, ідеї, шизу, маніпуляції та реальні проблеми", що виникли навколо компанії Fire Point останніми днями.
Міф про 311 мільярдів гривень для компанії
Аналізуючи резонансне відео Михайла Ткача, журналіст зауважує, що ключовим моментом став епізод, де Тимур Міндіч скаржиться міністру оборону Рустему Умєрову на брак обігових коштів. У відео стверджується, що Міндіч просить забезпечити фінансування, оскільки компанія нібито має інвестувати $150 млн у розробку балістичних ракет.
"Умеров відповідає, що «вся надія на 17 липня». Після цього говорить, що «311 млрд – це все». На питання Міндіча чи це все для нього, Умеров відповідає «Ну це на тебе зараз скажу скільки». Саме цей діалог і нечітка фраза у відповідь стали причиною, чому 311 млрд грн приписали Fire Point", — пояснює автор.
Проте реальність, на думку головреда "Оборонки", значно прозаїчніша: "17 липня" — це день, коли мали внести зміни до державного бюджету та збільшити витрати на оборону. А 311 млрд грн – це загальна сума збільшення видатків для усього Міністерства оборони.
Мірошниченко додає, що, співставляючи обсяги виробництва та ціни, "мова йде про десятки мільярдів гривень доходу, а не сотні".
Роль Міндіча та заклики до націоналізації
Богдан Мірошниченко звертає увагу на те, що на плівках Тимур Міндіч говорить про Fire Point як про власну компанію ("ми оборотку не витягнемо", "ми реальна компанія") та обговорює інвестиційну угоду з ОАЕ. Журналіст констатує: "За тоном розмови він схожий якщо не на одного з власників, то принаймні на уповноваженого представника інтересів компанії (лобіста)".
На тлі цих подій Громадська антикорупційна рада Міноборони (ГАР МОУ) ініціювала питання націоналізації. Автор пояснює логіку прибічників цієї ідеї: "Голова Ради Юрій Гудименко вважає, що український суд нібито може, спираючись на плівки, винести рішення про те, що Тимур Міндіч є справжнім власником Fire Point. А оскільки він — підсанкційна особа, активи компанії можуть бути заблоковані". Відтак ГАР МОУ пропонує "превентивну націоналізацію", щоб унеможливити такий сценарій і зберегти стабільні постачання Силам оборони.
Розмірковуючи про таку можливість, Мірошниченко нагадує про кейси "Мотор Січі" та "КРАЗу". У випадку з цими компаніями держава мала об'єктивні підстави – власника "Мотор Січі" В'ячеслава Богуслаєва зараз судять за підозрою в державній зраді, а "КРАЗ" на момент націоналізації перебував на межі банкрутства. Проте, додає журналіст, у випадку Fire Point націоналізація є ризикованим кроком.
Мірошниченко пояснює, що у суді буде майже неможливо довести фактичного власника, а сам процес націоналізації неминуче буде супроводжуватись арбітражами, зустрічними позовами, зміною менеджменту, хаосом в управлінні при переході в державну власність тощо.
"Це прямий шлях до зриву ракетної програми. Від себе додам, що націоналізація оборонних компаній без нормального підґрунтя – це дуже поганий сигнал інвесторам та приватному ринку загалом", – зазначає журналіст.
Міжнародна співпраця
Щодо впливу скандалів на міжнародні замовлення, Мірошниченко зазначає: "Виробництво продукції з моменту першого скандалу (восени минулого року) не впало, а подвоїлось". Він пояснює це високим кредитом довіри європейців:
"Такому сприйняттю Fire Point на Заході сприяють і реальні спроможності компанії, які менеджмент час від часу демонструє послам, і важливість заводу у війні проти Росії, і прийнятне для західних партнерів обгрунтування цін, перевірене зовнішніми аудиторами. Зрештою, ймовірно, на репутацію компанії впливає наявність сильного обличчя в консультативній раді – колишнього держсекретаря США Майка Помпео".
Водночас Мірошниченко коментує чутки про зірваний контракт із Данією нібито через публікацію УП: "Сторони нібито були готові це зробити, але через інформаційне тло данська сторона вирішила відкласти остаточний підпис, щоб розібратись в усіх обставинах. Іншими словами, підписання контракту якщо і було зірване, то лише «в моменті», але загалом перемовини продовжуються й остаточно від проєкту ніхто не відмовився".
Водночас у Fire Point розповіли "Оборонці", що окрім підписання угоди з данцями на тлі публікації фрагментів плівок загальмували й інші процеси, пов'язані зі співпрацею з міжнародними компаніями.
Ефективність виробництва
Наостанок Мірошниченко відповідає критикам, які порівнюють обіцяні президентом 3000 ракет із даними OSINT-аналізу "Оборонки" (23 пуски "Фламінго" за весь час).
"По-перше, президент у 2025-му році говорив про постачання 3000 ракет і так званих «ракет-дронів». Тобто мова йшла не лише про «Фламінго», а й про «Нептун», «Пекло», «Руту», «Паляницю» та інші", — зауважує він. Крім того, автор наголошує, що "Оборонка" фіксувала лише візуально підтверджені пуски, тоді як реальні цифри у Генштабі є значно вищими.
Докладніше розбір Богдана Мірошніченка читайте за посиланням.