Що не так з укриттями на Київщині

Під час небезпеки влада закликає прямувати до безпечних місць, але куди бігти? Багато укриттів або зачинені, або потребують ремонту або не пристосовані для перебування людей. Щоб зрозуміти рівень підготовки столичного регіону до війни, ми проаналізували доступність, місткість і стан місцевих споруд цивільного захисту.

Як на Київщині будували укриття?

Після вторгнення наявні захисні споруди почали масово впорядковувати: виконували інженерні роботи, проводили зв’язок, встановлювали системи опалення.

Поява нових об’єктів на Київщині залежала від обставин, в яких жила країна. Наприклад, від міжвоєнних років до сьогодні збереглися лише поодинокі укриття у Фастівській, Циблівській та Миронівській громадах.

У 1970-1990-х роках в області побудували сотні протирадіаційних укриттів. У часи незалежності нових обʼєктів майже не додалося.

Попри те, що в офіційних даних масове введення укриттів в експлуатацію фіксують саме після 2022 року, цей “бум” не означає величезне будівництво нових об’єктів.

Що не так з офіційними мапами укриттів

Подивитися, де на Київщині є укриття, можна на сайтах Київської обласної військової адміністрації та Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Обидва сайти пропонують інтерактивні карти з локаціями та короткими звітами про стан укриттів.

Проте, як виявилося, на карті ДСНС позначена кількість укриттів на майже чверть (а саме на 466) менша, ніж на сайті КОВА. До того ж частина споруд у переліку має помилкові адреси та застарілі дані. У найгіршому випадку замість обіцяного укриття може бути зачинений магазин.

На мапі від обладміністрації немає дених про стан укриттів, про те, чи є там вода, світло і туалет.

Скільки на Київщині укриттів?

Загалом, за даними КОДА та ДСНС, на Київщині функціонує 1966 споруд цивільного захисту з різним рівнем захисту населення. Найпростіших укриттів – найбільше, це цокольні або підвальні приміщення. Такі можуть вберегти від скла та уламків.

Надійними вважаються протирадіаційні укриття, товсті стіни яких здатні витримати небезпечні ударні хвилі.

Значна частина сховищ на Київщині розташована у підвалах шкіл, дитсадків, ліцеїв та гімназій. Мобільних укриттів на вулицях (у парках та біля зупинок) поки що не ставлять. Єдине в області розташоване у селі Росава, що у Миронівській громаді.

Як вдалося з’ясувати з публічного модуля аналітики BI Prozorro, з початку повномасштабної війни Управління капітального будівництва Білоцерківської міської ради уклало 327 договорів на загальну суму понад 112,5 млн гривень. Наприклад, минулого року модернізували приміщення у початковій школі “Казка”, опорному ліцеї-гімназії №20 та в нежитловій будівлі на вулиці Ярослава Мудрого, 22-А.

Чи вистачає укриттів?

Уявімо ситуацію: під час повітряної тривоги раптом усі мешканці громад на Київщині вирішать попрямувати до укриттів. Нині, за наявними даними від ДСНС, в них може поміститися 337,5 тисячі осіб.

За останніми оцінками Головного управління статистики в області, які були ще до початку повномасштабної війни, кількість населення на Київщині становила 1,77 млн людей. Наразі проведення жодних офіційних переписів, з огляду на обставини, неможливе. Тому визначити точну цифру доволі складно. Але, якщо порівнювати з довоєнними показниками, в укриттях області може вміститися лише п’ята частина всіх мешканців.

Наприклад, місто Бровари, розташоване на сході від столиці, систематично страждає від російських обстрілів. Під час масованого обстрілу 22 лютого уламки ворожих дронів, за словами міського голови, пошкодили житлові будинки: розбиті вікна та посічені фасади.

Станом на сьогодні, за даними ДСНС, на території Броварської громади функціонує лише 50 укриттів, максимальна місткість яких — 20 тисяч осіб. Це майже у 6 разів менше, ніж насправді проживає мешканців.

Але в багатьох людей, які живуть у приватних будинках, є підвали – найпростіші індивідуальні укриття.

Як з інклюзивністю?

Доступними вважаються лише ті укриття, куди можуть потрапити усі, кому важко пересуватися: люди на колісних кріслах, батьки з дитячими візочками. Для цього мають бути пандуси, поручні, широкі проходи та доступні санвузли. Проте насправді цього немає.

У жодному районі області частка доступних укриттів не сягає навіть половини. Найкраща ситуація склалася на Обухівщині, в якому інклюзивних — 38% від усіх укриттів району. На другому місці Броварський район, а на третьому — Бориспільський.

Модернізація таких об’єктів потребує часу й грошей, а їх часто бракує. В Україні є державні програми, пов’язані з інклюзивністю, наприклад, проєкт Міністерства розвитку громад та територій “Рух без бар’єрів”. Проте він зосереджений на окремих громадах, а не на масштабному ремонті всіх укриттів області.

Що зі світлом, інтернетом та водою

ДСНС наголошує на тому, що всі громади мають подбати про запаси води, туалети або спеціальні баки для нечистот, резервне освітлення, вентиляцію та засоби зв’язку.

Але на Київщині досі є, хоч і небагато, укриттів, де зовсім або частково відсутня електроенергія. Через тривалі відключення світла взимку цього року більшість громад закупила дизельні генератори, ліхтарі, портативні зарядні станції та інші резервні джерела живлення. Деякі бомбосховища оснащені аварійним освітленням, що дозволяє перебувати в укритті навіть під час відключень електроенергії.

Найбільше укриттів з можливістю автономного енергопостачання розташовані у Білоцерківській громаді.

Тривоги можуть тривати годинами, тому наявність туалетів у них – критична характеристика. Там, де їх немає, встановлюють біотуалети або ставлять виносні ємності від 10 до 40 літрів. Також у деяких укриттях є найпростіші умивальники типу “Мойдодир”, які зазвичай використовують за відсутності водопроводу.

За даними ДСНС, близько 470 споруд на Київщині оснащені санвузлами з унітазами, більшість навіть з умивальниками. А в Переяславі, Богуславі та Фастові є укриття, де відвідувачі можуть навіть у душ сходити.

З доступом до інтернету в укриттях ситуація також різна. Але все частіше там встановлюють Wi-Fi роутери.

Якщо укриття зачинене

Не всі сховища доступні в будь-який момент. Наприклад, укриття на території Білоцерківській міської лікарні №1, що на вул. Ярослава Мудрого, 49. За даними КОВА, воно має працювати цілодобово, проте в реальності — двері зачинені. Як розповів місцевий охоронець, сховище відчиняють з початком повітряної тривоги. Влітку 2023 року у Деснянському районі Києва біля зачиненого укриття загинули дві жінки та дитина, ще семеро отримали поранення. Щоб виявляти зачинені під час тривог укриття, влада радить мешканцям Київщини фотографувати вхід і зателефонувати до поліції або рятувальників. Інструкцій щодо того, куди бігти і де сховатися у цей момент, влада на жаль, не видає. Але вже після закінчення тривоги пропонує звертатися в міську чи районну адміністрації.

Матеріал підготувала Дарина Полішевська за результатами участі в навчальній програмі «Робота з даними для місцевих розслідувань», що реалізується Texty.org.ua в межах проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

київщина тривоги укриття

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск