Фрагменти

«Ми виграємо дронову війну в тилах»: Ігор Луценко про кількість і якість українських ударів по РФ

Протягом останньої декади Україна та Росія продемонстрували фактичний паритет у кількості використаних безпілотників дальнього радіуса дії, проте результативність цих ударів виявилася кардинально різною.

Ударний безпілотник FP-2 у польоті; рендеринг. Джерело: UNITED24 Media

За даними військового та громадського діяча Ігоря Луценка, українська сторона запустила 2992 БПЛА, тоді як ворог застосував по території України 2810 дронів.

Попри схожі цифри, наслідки для російської інфраструктури, зокрема енергетичного сектору, виявилися значно важчими.

Військовий зазначає, що результати атак є «нищівними для Москви», тоді як в українському тилу співмірних втрат за цей період не зафіксовано, за винятком пошкоджень об'єктів спадщини ЮНЕСКО у Львові.

Луценко вказує на те, що кожної ночі здійснюються масові запуски українських бортів по європейській частині РФ. Ефективність цієї стратегії підтверджується критичним станом російського експорту енергоносіїв. Зокрема, після ударів по терміналах в Усть-Лузі та Приморську було «вимкнено» майже половину експорту російської нафти. Навантаження сировини в Усть-Лузі зупинено з 25 березня, а нафтові компанії вже попередили покупців про можливі форс-мажорні обставини.

Оцінки міжнародних агентств підтверджують масштаб проблеми для бюджету країни-агресора. За даними Reuters, наразі зупинено близько 40% експортних потужностей російської нафти. Ситуацію для Кремля ускладнює те, що повторні удари заважають швидкому відновленню об'єктів. Це створює мультиплікативний ефект, що включає падіння валютних надходжень та стрімке зростання витрат на логістику і страхування.

Ігор Луценко наголошує на важливості геополітичного сигналу, який отримав світ завдяки цим атакам. «Усьому світу, котрий зараз кинувся шукати додаткові об`єми нафти, ми дали сигнал – на російську сировину не розраховуйте, Росія тут – слабенький партнер», — підкреслює він.

На думку військового, Росія наразі не має адекватної відповіді на українську активність, оскільки велика кількість дронів не гарантує якості ураження. Як приклад він наводить атаку 24 березня, коли РФ випустила 980 БПЛА, значну частину яких витратили у світлу пору доби, що полегшило їхнє збиття. Луценко припускає, що це могло бути результатом нераціонального виконання наказу «пустити тисячу».

Аналізуючи стратегічні перспективи «дронової війни», військовий зауважує, що позиції Кремля виявилися слабшими, ніж передбачалося на початку використання «шахедів» у 2022 році. Велика територія РФ, численні НПЗ та негнучка система ППО роблять ключові регіони агресора вразливими.

Наразі Україна виробляє кілька сотень далекобійних дронів на добу, що, за оцінкою Луценка, може перевищувати обсяги виробництва у РФ. «Запитання тепер до росіян – на кого працює час у цій війні?», — підсумовує він.

дрони нафта економіка Росія повітряна війна удари по РФ удари по заводах РФ