Фрагменти

Росія прагне обмежити контакти із зовнішнім світом, — The Economist

Останніми тижнями ФСБ почали блокувати мобільний інтернет у великих містах Росії. The Economist проаналізувало російські наміри ізолюватися від навколишнього світу. Texty.org.ua пропонують адаптований переклад.

За більшістю оцінок, Росія виграє від війни в Ірані. Стрімке зростання цін на нафту та газ полегшує її раніше напружений бюджет. Конфлікт на Близькому Сході може зменшити постачання американської зброї до України. Поглиблення розбіжностей між США та їхніми європейськими союзниками може послабити підтримку президента України. Проте Москву охопила нова тривога.

Москву охопила тривога

Ця нервозність походить не з боку України чи Заходу, а від ФСБ. Протягом останніх кількох тижнів спецслужби почали блокувати мобільний інтернет у Москві та Санкт-Петербурзі, зануривши два найбільші міста Росії у цифрову чорну діру. Цим спецслужби порушили повсякденне життя, викликали невдоволення населення та створили розкол серед еліти.

Блокування в Москві розпочалося 6 березня — судячи з усього, за наказом ФСБ — і тривало майже три тижні, після чого було частково скасовано. Російські чиновники посилалися на міркування безпеки. Більшість москвичів припустили, що тестували нову систему брандмауера, покликану відключити Росію від глобальної мережі Інтернет і надавати доступ лише до затверджених сайтів. Такі відключення були звичним явищем у провінції, але не в Москві чи Санкт-Петербурзі.

Москва вже давно стала місцем, де відсутність громадянських свобод компенсується онлайн-сервісами, якими щодня користується майже кожен мешканець. Але раптом батьки більше не могли надсилати повідомлення своїм дітям, водії — оплачувати паркування, а кур'єри — доставляти замовлення. Навіть таксі доводилося замовляти по телефону або зупиняти на вулиці, як у старі часи.

Тепер замість телефонів пейджери

За даними газети «Коммерсант», кожен день відсутності зв’язку обходиться російським підприємствам у 1 млрд рублів (12 млн доларів). Продажі рацій, пейджерів та паперових карт різко зросли.

Однією з відповідей є видимість нормальності, яку Кремль підтримує з початку війни. Сирени повітряної тривоги можуть бути звичним явищем у таких містах, як Бєлгород, а похорони — частішими за весілля в місцях, звідки мобілізують солдатів, але в Москві витрачалися мільйони на різдвяні прикраси, що висіли всю зиму, та літні фестивалі, щоб відволікти людей від війни.

Тепер спецслужби принесли війну додому. Як висловився один психолог: «У московському повітрі щось змінилося, ніби відчуття надзвичайної ситуації увірвалося в життя людей». Це було зроблено в ім’я «безпеки» — одержимості Путіна. Але в процесі відбиття уявних загроз спецслужби підірвали ключовий елемент «спеціальної військової операції»: баланс між війною та звичним життям. Вперше з 2022 року йдеться про протести.

Відчуття загрози походить від усвідомлення, що війна зайшла у глухий кут. Війну, здається, не можна виграти, але ніхто не бачить виходу. Економіка перебуває у напруженому стані, принаймні до підвищення цін на нафту. У недавньому опитуванні, проведеному соціологічною службою «Левада» та газетою «Новая газета», три чверті респондентів обрали «втому від війни» для опису настрою.

Друге джерело нервозності походить від близькості Росії до Ірану, який колись був зразком обложеної фортеці, контрольованої силовиками. Кремль давно розглядає відкритість як загрозу і прагнув відключити Росію від глобального інтернету, каже Грегорі Асмолов з Кінгс-Коледжу в Лондоні. Війна в Україні «виступила каталізатором, який посилив проект перетворення Росії з відкритої, глобально інтегрованої системи на закриту та контрольовану», — додає він. Використання Ізраїлем та США мобільних мереж і дорожніх камер, що дозволило їм знищити багатьох іранських лідерів, посилило бажання блокувати все, що знаходиться поза контролем спецслужб.

Кремль тепер взявся за Telegram — найпопулярніший месенджер у Росії, аудиторія якого становить 94 мільйони користувачів на місяць. Місяць тому російські державні газети повідомили, що проти засновника Дурова ведеться розслідування за підозрою у «терористичній діяльності».

Блокування мало розпочатися 1 квітня, але почалося раніше запланованого терміну. Під ударом опинилися також віртуальні приватні мережі, які широко використовуються для обходу офіційних обмежень.

Все це має на меті підштовхнути російських інтернет-користувачів до Max, національного месенджера з вбудованою функцією стеження. Такий примус викликав у багатьох росіян обурення щодо свого уряду.

Однією з головних труднощів для Кремля є те, що Telegram глибоко вкорінився у повсякденному житті Росії, навіть серед її керівників, які широко використовують цю платформу. Навіть Дмитро Пєсков, прес-секретар Путіна, поскаржився, що блокування Telegram ускладнює виконання його роботи. «Ми швидко втрачаємо інструменти нашої пропагандистської роботи за кордоном, особливо в нашому ближньому зарубіжжі. Як ми маємо доносити наші ідеї?» — запитав він на нещодавній конференції.

Інші чиновники протестували, посилаючись на безпеку пересічних громадян. «Українські збройні сили — це загроза. Відсутність інформації — це ще більша загроза», — заявив В’ячеслав Гладков, губернатор Бєлгородської області. Для багатьох російських чиновників доступ до Telegram — це також питання особистої безпеки. Мало хто готовий піддавати себе стеженню з боку спецслужб Макса.

Мабуть, найбільше обурення через блокування Telegram відчули провоєнні військові блогери, які завдячують цій платформі своєю популярністю та доходами. Військові командири діляться інформацією з такими блогерами, допомагаючи їм збільшити аудиторію та забезпечити пожертви. Вони можуть заробляти до 1,5 млн рублів на місяць, переважно з реклами.

росія соціальні мережі телеграм фсб ізоляція