Фрагменти

Парламентська криза: чому монобільшість саботує голосування

Верховна Рада України опинилася на межі паралічу через внутрішній розкол у фракції «Слуга народу». Депутати провладної партії вдалися до «тихого саботажу», відмовляючись підтримувати непопулярні урядові законопроєкти, що є вимогами МВФ. Поки нардепи беруть на себе весь суспільний негатив, виконавча влада та президент на цьому тлі дистанціюються від непопулярних кроків.

Нинішня ситуація у Верховній Раді свідчить про глибоку внутрішню кризу, яка вийшла за межі кулуарних розмов і стала очевидною під час пленарних засідань.

Як пише Цензор.НЕТ, засідання 25 березня продемонструвало критичний брак народних обранців у залі. Нардеп Олексій Гончаренко зафіксував, що перше ж голосування дня було провалено — воно набрало лише 161 голос «за». Він повідомив, що у залі були присутні лише близько 40–50 представників «Слуги народу», тоді як значна частина депутатів офіційно перебуває у відпустках чи відрядженнях.

За словами нардепа, ситуацію загострює інформація про можливий тиск на представників монобільшості та навіть погрози фізичною розправою.

Роль «крайніх»

Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк в інтерв’ю Главкому пояснила, що нинішній стан справ у парламенті є наслідком комплексу факторів.

Вона зазначила, що всередині фракції назріло обурення через роль «крайніх», яку змушені виконувати депутати. Складається парадоксальна ситуація: уряд ініціює популярні програми з роздачі коштів (різні «є-програми»), створюючи собі позитивний імідж, натомість парламентарів змушують голосувати за вкрай непопулярні рішення. Зокрема, йдеться про оподаткування ФОПів та скасування пільг на міжнародні посилки, що є частиною зобов'язань перед МВФ.

При цьому депутати часто дізнаються про зміст таких законопроєктів із новин, не беручи участі в їх обговоренні. Це створює стійке враження, що на них просто «зливають» весь суспільний негатив.

«Що, можливо, демотивує народних депутатів – це неузгодженість позицій стосовно законопроєктів, за які ми отримуємо іміджеві втрати. Я маю на увазі липневий «картонковий Майдан». Тоді депутати, які раніше дисципліновано голосували, побачили, що всі користуються парламентом і монобільшістю, щоб злити на них весь негатив. Плюс є інтереси різних груп у монобільшості. Вони, мабуть, просто виторговують собі якісь «плюшки» в обмін на голосування», – сказала нардепка.

Василевська-Смаглюк наголосила, що насамперед керівництво фракції має зібрати нардепів разом із керівництвом Верховної Ради та уряду, а згодом у такому ж форматі залучити представників інших фракцій. За її словами, саме в такому форматі можна обговорити ключові питання, необхідні для відновлення довіри всередині парламенту.

Проблема перебільшена?

Народний депутат від фракції "Голос" Роман Лозинський заявив в коментарі Еспресо, що масштаб парламентської кризи перебільшений.

«У роботі Верховної Ради, є труднощі, є помилки, які впливають на прийняття законів. Водночас цю проблему часто перебільшують, підсилюючи реальні недоліки парламенту і створюючи враження, ніби Верховна Рада вже "зламалася" і її неможливо відновити. Я ж переконаний, що її можна відновити. Більше того – у нас немає альтернативи. Маємо Конституцію, яка забороняє проведення виборів під час воєнного стану», – каже Лозинський.

Хоча оцінки причин та масштабів проблеми різняться залежно від політичної приналежності депутатів, спільним є визнання: старі механізми управління фракцією більше не працюють.

На думку представників опозиції, зокрема Михайла Цимбалюка з «Батьківщини», монобільшість фактично припинила своє існування. Він наголошує, що замість перекладання відповідальності керівництву фракції варто визнати помилки та сісти за стіл переговорів для формування широкої коаліції.

Своєю чергою, Роман Лозинський із «Голосу» додає, що суб'єктність Верховної Ради підривається і тим, що порядок денний часто формується в Офісі президента, а десятки ухвалених законів місяцями очікують на підпис глави держави, залишаючись у підвішеному стані.

Лозинський каже, що відповідальність за втрату суб’єктності парламенту несуть, зокрема, депутати монобільшості, яким тривалий час було зручно просто натискати кнопки, підтримуючи рішення «згори».

Представник «Слуги народу» Микита Потураєв у коментарі «Еспресо» заперечує повну недієздатність, проте визнає серйозний розрив у комунікації з урядом. Депутати відмовляються підтримувати ініціативи, які, на їхню думку, не мають належного економічного обґрунтування. Виникає логічне протиріччя: доки виконавча влада витрачає мільярди на соціальні проєкти, парламент закликають затягувати паски малому бізнесу, що провокує «тихий саботаж» навіть серед зазвичай лояльних до влади нардепів.

Для виходу з глухого кута парламентарі пропонують повернутися до прозорого діалогу між фракціями та урядом, змінити операційне керівництво фракції та відмовитися від практики використання Ради як інструменту для легалізації вже прийнятих деінде рішень. Без відновлення внутрішньої довіри та паритетної відповідальності за непопулярні кроки робота Верховної Ради ризикує залишитися паралізованою, що в умовах війни є прямою загрозою національній безпеці.

ВР відповідальність закони криза мвф податки