Фрагменти

Китай проводить масштабне дослідження океанів, готуючись до війни зі США, — Reuters

Китай проводить масштабну операцію з картографування та моніторингу підводного простору в Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах. Пекін накопичує детальні знання про морські умови, які, за словами військово-морських експертів, матимуть вирішальне значення для ведення підводної війни проти Сполучених Штатів та їхніх союзників.

За словами експертів з морської війни, Китай збирає критично важливі дані для ефективнішого розгортання своїх підводних човнів. REUTERS/Stringer

Про це пише Reuters.

Проаналізовані виданням дані відстеження суден свідчать, що науково-дослідне судно Dong Fang Hong 3, яке експлуатується Океанографічним університетом Китаю, протягом 2024 та 2025 років курсувало в морях поблизу Тайваню, американського форпосту на острові Гуам, а також у стратегічних районах Індійського океану.

У жовтні 2024 року судно перевіряло групу потужних китайських океанічних датчиків поблизу Японії, здатних ідентифікувати підводні об'єкти. У березні 2025 року воно патрулювало води між Шрі-Ланкою та Індонезією, охоплюючи підходи до Малаккської протоки — критичного вузла світової морської торгівлі.

Офіційно університет заявляє, що судно проводить дослідження мулу та клімату. Проте наукова праця, співавторами якої є співробітники закладу, вказує на проведення розлогого глибоководного картографування.

Експерти з військово-морського озброєння та офіційні особи ВМС США стверджують: ці дані дають Китаю розуміння підводних умов, необхідних для ефективного розгортання власних субмарин та полювання на підводні човни противника.

Масштаби операції

Dong Fang Hong 3 — лише частина ширшої мережі, що включає десятки дослідницьких суден і сотні датчиків. Reuters проаналізував переміщення 42 суден за останні п'ять років за допомогою платформи Starboard Maritime Intelligence.

Хоча дослідження мають цивільне призначення (рибальство, розвідка копалин), дев'ять опитаних експертів підтвердили їхню військову цінність. Пекін під керівництвом Сі Цзіньпіна впроваджує стратегію «цивільно-військового злиття», де наукові дані безпосередньо інтегруються у військові технології.

Судна картографують дно, рухаючись щільними паралельними лініями («змійкою»). Принаймні 8 суден безпосередньо займалися картографуванням, ще 10 мають відповідне обладнання.

Щодо географії досліджень, то особлива увага приділяється водам навколо Філіппін, Гуаму, Гаваїв, атола Вейк та узбережжя Аляски.

Втрата асиметричної переваги США

Контрадмірал Майк Брукс, командувач розвідки ВМС США, у березні 2026 року заявив Конгресу, що Китай різко розширив геодезичні зусилля. Це забезпечує навігацію підводних човнів, їхнє маскування та позиціонування підводної зброї.

«Протягом десятиліть ВМС США могли розраховувати на асиметричну перевагу у знаннях про океанський театр бойових дій. Зусилля Китаю загрожують підірвати цю перевагу», — зазначив Раян Мартінсон, доцент Військово-морського коледжу США.

Експерти пояснюють таку активність прагненням Китаю подолати «Перший ланцюг островів» (території від Японії до Борнео, контрольовані союзниками США), який Пекін сприймає як бар'єр.

Окрім рельєфу дна, китайські судна збирають дані про температуру, солоність та течії. Ці параметри критично впливають на поширення звукових хвиль, а отже — на здатність гідролокаторів виявляти чужі підводні човни.

Reuters нагадує, що дослідник Океанографічного університету Чжоу Чунь, який курує масиви датчиків, торік заявив, що його робота має на меті «трансформувати передові наукові досягнення у нові типи бойових спроможностей для нашого флоту в морі».

війна дослідження китай-сша океан