Українські пілоти попередили про критичний стан льотного спорядження
Українські льотчики заявили про критичний стан польотного спорядження, термін експлуатації якого закінчується швидше за ресурс самих літаків.
Про це повідомила Telegram-спільнота «Соняшник», яка тісно пов’язана з українськими авіаторами, передає Defense Blog.
Проблема стосується парків винищувачів МиГ-29, Су-27 та навчально-тренувальних апаратів L-39.
Оновлена увага виникає на тлі того, що Україна продовжує тривалі повітряні операції, що створює додатковий тиск на безпеку пілотів і системи життєзабезпечення.
Це занепокоєння відображає практичний операційний розрив: літаки залишаються в експлуатації, тоді як допоміжне обладнання — критично важливе для виживання пілота та виконання місій — відстає від потреб модернізації.
У нещодавній заяві спільнота зазначила: «Термін служби нашого льотного обладнання закінчиться швидше, ніж ресурс літаків. Якщо хтось збирається дійсно воювати до 2030-го на МіГарях, то було б добре забезпечити льотний склад новими зразками екіпірування, це важливо для виконання щоденних завдань».
Група також звернула увагу на нещодавно опубліковані зображення Збройних сил Сербії, на яких видно пілотів МіГ-29, оснащених сучаснішими кисневими масками та шоломними системами. Натомість українські пілоти винищувачів, що керують літаками МіГ-29 і Су-27, а також навчально-тренувальними реактивними літаками L-39, продовжують використовувати системи, розроблені ще у 1960–1980-х роках.
Особливо складна ситуація спостерігається у навчальних авіаційних бригадах, що використовують літаки L-39. Там досі експлуатують застарілі шоломи ЗШ-3, шкіряні шоломофони ШЛ-82 та кисневі маски КМ-32.
В останні роки українські пілоти намагалися розв'язати цю проблему за допомогою приватних ініціатив, намагаючись самостійно придбати або адаптувати сучасне обладнання. Іноземні благодійні фонди та волонтерські групи також надали підтримку, зокрема льотні костюми та відповідне спорядження.
Однак, на відміну від стандартного льотного одягу, спеціалізоване обладнання життєзабезпечення, таке як шоломи та кисневі системи, часто потребує адаптації або сертифікації для безпечного використання на літаках радянської епохи. Це створює додаткові перешкоди для швидкої модернізації.
Це питання відображає ширшу складність підтримки застарілих авіапарків під час тривалого експлуатаційного використання. Хоча літаки, такі як МіГ-29 та Су-27, залишаються в робочому стані, допоміжні системи також необхідно обслуговувати або модернізувати для забезпечення безпечної та ефективної експлуатації.
