Не шлунок, а мозок: молекула з крові пітона пропонує новий підхід до лікування ожиріння, — вчені
Дослідники виявили в крові бірманських пітонів метаболіт pTOS, який змушує мишей з ожирінням споживати менше їжі та втрачати вагу. Ця молекула може стати основою для нового класу ліків, позбавлених типових недоліків популярних сьогодні препаратів на кшталт Wegovy чи Ozempic.
Про це пише The Guardian.
Бірманські пітони є унікальним об'єктом для вивчення метаболізму через свою здатність поглинати здобич, що дорівнює їхній власній вазі. Після цього їхній обмін речовин прискорюється у 4 000 разів, а об'єм серця збільшується на чверть, після чого змія може місяцями обходитися без їжі.
Науковці Стенфордського університету та Університету Колорадо дослідили понад 200 молекул, що з'являються в крові рептилії після годування, і зафіксували тисячократне зростання концентрації саме метаболіту pTOS.
Експеримент показав, що введення цієї молекули лабораторним мишам з ожирінням призводить до суттєвих фізіологічних змін: за 28 днів піддослідні втратили 9% маси тіла.
Важливо, що механізм дії pTOS кардинально відрізняється від сучасних агоністів рецепторів GLP-1. Якщо останні працюють переважно через уповільнення роботи шлунку, що часто спричиняє нудоту та дискомфорт, то «зміїна» молекула діє безпосередньо на гіпоталамус — ділянку мозку, яка відповідає за регуляцію відчуття голоду.
Оскільки pTOS природним чином виробляється бактеріями в кишечнику змій і в невеликих кількостях присутня навіть у людському організмі, науковці мають оптимістичні прогнози щодо її безпеки. Співавторка дослідження Леслі Лейнванд зазначає, що людство може багато чому навчитися у тварин, які еволюційно пристосувалися до екстремальних навантажень.
Попри перспективність відкриття, автори матеріалу в журналі Nature Metabolism наголошують, що попереду ще тривалий етап клінічних випробувань, перш ніж результати можна буде застосувати в терапії людей.
