Еволюція Heavy Shot: як виглядає масове виробництво 100-кілограмових «бомберів» (ФОТО)

Сьогодні важкі дрони-бомбери не просто залишаються одним з основних засобів ураження ворога, а перетворюються на багатофункціональні системи, здатні працювати в умовах повного придушення зв'язку.

Журналістка "Оборонки" біля дрона «Аюдаг-6»
Журналістка "Оборонки" біля дрона «Аюдаг-6»

Про це йдеться у матеріалі видання «Оборонка», яке відвідало виробництво компанії Gurzuf Defence.

Як зазначається у статті, запити з фронту часто визначають характер модифікацій безпілотників. У компанії кажуть, що головний вектор розвитку – у бік важких платформ, здатних нести більше вантажу і працювати на більших дистанціях.

Розробники вже презентували нову масивну платформу «Аюдаг-6», яка своєю вагою під 100 кілограмів та шістьма потужними двигунами більше нагадує невеликий безпілотний гелікоптер, ніж звичний дрон.

Цей апарат здатний нести від 70 до 90 кілограмів корисного навантаження на відстань до 25 кілометрів із поверненням на базу. Така потужність відкриває абсолютно нові перспективи: у компанії припускають, що в майбутньому ці системи зможуть не лише доставляти боєкомплект, а й евакуювати поранених із поля бою.

Технік готує безпілотник до вильоту. Фото: "Оборонка", Ярослав Табінський
Технік готує безпілотник до вильоту. Фото: "Оборонка", Ярослав Табінський

Важкі дрони Heavy Shot

Серед військових компанія Gurzuf відома передусім своїми важкими Heavy Shot, які зараз виготовляються десятками тисяч на рік. Їх сьогодні використовують у багатьох підрозділах – від Збройних сил і Сил безпілотних систем до ССО, СБУ та Прикордонної служби.

У бойових підрозділах їх використовують передусім як бомбер. Заявлено, що дрон у різних конфігураціях може нести до 30 кілограмів боєприпасів і працювати на дистанції до 20 кілометрів (із поверненням).

Платформу зробили модульною – різні версії можуть отримувати нові системи навігації або інші конфігурації під конкретні задачі. З часом навколо базової платформи з'явилося кілька модифікацій.

Зокрема, модифікація Immortal отримала модуль оптичної навігації, який дозволяє апарату орієнтуватися за зображенням місцевості без використання GPS. Бортовий комп'ютер порівнює кадри поверхні в реальному часі, що дає змогу продовжувати місію навіть в умовах тотального придушення радіосигналу та роботи ворожих систем РЕБ.

Інша модифікація – «Жвавий» – використовує зв'язок лише через Starlink і має збільшену кількість сервомеханізмів для скидання вантажу. За словами інженерів, така конфігурація дозволяє ефективніше використовувати дрон для логістичних задач.

У деяких експериментах Heavy Shot використовували і як транспортну платформу для інших безпілотників – на нього підвішували FPV-дрони, які запускали вже біля цілі. 

Heavy Shot у цеху фінальної збірки. Фото: Оборонка
Heavy Shot у цеху фінальної збірки. Фото: Оборонка

Від контрабанди до 100-кілограмових платформ

Нині виробництво вимірюється вже тисячами безпілотників щомісяця, але перші апарати, які робив головний розробник Олег Гинда, з'явилися ще у 2016 році. Це був цивільний ринок без чітких правил і стандартів.

Часто такі коптери використовувалися для нелегальних задач на кордоні. До безпілотника прив'язували ящик із сигаретами – і він летів "всліпу" через кордон за заданими координатами.

У 2022-му до команди приїхали представники Прикордонної служби й сказали, що знають про дрони, які літають із сигаретами. Вони запропонували інженерам робити безпілотники для потреб оборони.

Нині ж масштабування виробництва до тисяч одиниць на місяць дозволило Gurzuf Defence вийти на рівень міжнародного партнерства. Міністерство оборони Нідерландів замовило для потреб ЗСУ 1400 українських дронів, інтегрованих із софтом нідерландської компанії Intelic. Це програмне забезпечення дозволяє командуванню отримувати дані про виконання місій у режимі реального часу, підвищуючи загальну обізнаність на ділянці фронту.

Важкий БПЛА під час випробувального польоту. Фото: "Оборонка", Ярослав Табінський
Важкий БПЛА під час випробувального польоту. Фото: "Оборонка", Ярослав Табінський

Еволюція «бомберів» триває

Як пишуть автори статті, українські бомбери продовжують нарощувати вантажопідйомність та дистанцію роботи, залишаючись гнучким і надійним інструментом, здатним навіть виконувати роль «матки» для запуску FPV-дронів безпосередньо біля цілі.

«Технологічний потенціал дронів-бомберів ще далеко не вичерпано. Поточні версії платформ переживуть ще багато змін. Технологічні перегони з росіянами змушують розробників бігти все швидше і швидше, але й українські компанії-виробники таких дронів набувають усе більшого досвіду, масштабу й обростають партнерами та капіталом», — підсумовує видання.

бомбери виробництво БПЛА війна дронів дрони розвиток ВПК

Знак гривні
Знак гривні