У Китаї проживає 56 етнічних груп, і 55 з них придушуються, — The Economist
Під час щорічного засідання парламенту КНР у Пекіні було ініційовано ухвалення нового закону, що фактично завершує багаторічний процес стирання етнічної самобутності 55 національних меншин країни.
Про це пише The Economist.
Новий «Закон про сприяння етнічній єдності та прогресу» кодифікує жорстку політику Сі Цзіньпіна, спрямовану на примусову асиміляцію та створення єдиної «китайської нації» замість визнання розмаїття 56 етнічних груп, що було офіційним курсом КНР з 1950-х років.
Попри візуальну театральність парламентських зборів, де представники меншин з’являються у традиційному вбранні, реальний політичний простір для їхньої ідентичності стрімко звужується.
Нові законодавчі норми встановлюють безумовний пріоритет мандаринської мови в закладах освіти та офіційній комунікації, а також зобов’язують різні етноси проживати у змішаних громадах.
Крім того, закон створює правове підґрунтя для переслідування за будь-які погляди, що суперечать партійному визначенню «етнічної гармонії». Це стосується навіть виховання дітей: батьків можуть притягнути до відповідальності за прищеплення «шкідливих», з погляду Пекіна, культурних чи релігійних цінностей.
Такий крок став кульмінацією репресивної політики, яка вже призвела до масових затримань мусульман у Сіньцзяні, встановлення контролю над монастирями в Тибеті та придушення мовних протестів у Внутрішній Монголії.
Експерти зазначають, що Китай використовує тактику «декоративної лояльності», схвалюючи лише поверхневі прояви культури, як-от народні танці чи костюми, водночас законодавчо забороняючи глибші релігійні та мовні практики.
Хоча офіційна пропаганда намагається проводити паралелі з мовною політикою Франції чи Данії, китайський підхід відрізняється системною відсутністю автономії та жорстким ідеологічним тиском.
Наразі Комуністична партія Китаю розглядає придушення ідентичностей як єдиний шлях до національної стабільності, проте аналітики застерігають, що накопичені десятиліттями образи та прихований спротив можуть призвести до непередбачуваних наслідків у майбутньому.
