Заплава — не рілля: екологи пояснили, чому затоплює поля і гинуть озимі посіви
Цьогорічне затоплення полів на низинах, де сільськогосподарські культури опинилися під водою, стало закономірним наслідком ігнорування природних процесів та законодавчих норм.
На це вказують активісти незалежного об’єднання «Еколтава».
Вони пояснюють, що загибель рослин через брак кисню у корінні та складність виходу техніки в поле є результатом того, що сільськогосподарські культури засіваються безпосередньо в межах заплавних лук.
Після кількох малосніжних зим річки повернули собі свої природні буфери, нагадуючи, що заплава є територією з постійним ризиком підтоплення, де не має бути ріллі.
Основна проблема полягає в тому, що Водний кодекс України прямо забороняє розорювання заплав малих річок, проте у Земельному кодексі ця норма фактично відсутня, що створює небезпечну «розмитість» меж та передумови для порушень.
Чимало таких територій розпайовані для особистого селянського чи товарного господарства, хоча вони мали б належати до категорії сінокосіння та випасання худоби, де вимагається збереження природного трав’яного покриву.
На практиці ж природні луки часто помилково або навмисно реєструють як ріллю, іноді орють впритул до русел, що руйнує екологічний баланс, посилює ерозію та позбавляє громади природного захисту малих річок.
Експерти наголошують, що заплавні луки є частиною охоронюваних водно-болотних угідь, які відіграють ключову роль у підтримці водного режиму, поглинанні вуглецю та збереженні біорізноманіття.
Віддаючи ці землі під ріллю заради короткострокової вигоди, громади втрачають здоров’я своїх екосистем. Тому у разі виявлення порушень громадянам радять звертатися за роз’ясненнями до Державної екологічної інспекції, Держгеокадастру або органів місцевого самоврядування.
