Україна переходить до створення автономних роїв дронів-перехоплювачів, — Forbes
Сьогодні Україна працює над виготовленням автономних дронів-перехоплювачів, вартість яких буде значно меншою, ніж ціна традиційних ракет для ППО. Коли Росія запускає тисячі дешевих безпілотників щомісяця, використання дорогих ракет ППО стає фінансово виснажливим. Forbes аналізує, як українські розробники розв'язують цю проблему за допомогою перехоплювачів, здатних працювати без GPS та людського контролю. Texty.org.ua наводять ключові тези статті.
Україна роками стикається з нічними атаками, мета яких — виснажити запаси ППО. За даними Інституту науки та міжнародної безпеки, лише у січні 2026 року Росія випустила понад 4400 дронів типу «Шахед» (у середньому 140 на добу).
Ракетний перехоплювач Patriot коштує мільйони доларів, тоді як його ціль — лише десятки тисяч. Щоб зламати цей згубний вартісний дисбаланс, Україна діє у двох напрямках: знищує логістику ворога та створює «розумні» дрони.
Сьогодні українські виробники працюють над дронами-перехоплювачами, які можна буде запускати роями, і які зможуть полювати на ціль за умови мінімального втручання оператора. Генеральна директорка Dignitas Ukraine Люба Шипович наголосила, що зенітні дрони ефективні, коли вони автономні.
«Ви не можете мати 700 операторів для 700 дронів під час масованого удару. ШІ дозволяє запускати рої без цих обмежень», — зазначає вона.
Однак, навіть із впровадженням автоматизації, все ще існують обмеження. «Навіть із новішими перехоплювачами, які мають певні можливості автоматизації, все ще залишається багато пілотування, стратегії та командної роботи», — пояснює Джонатан Ліпперт, президент Defense Tech for Ukraine.
Ключовим викликом для українських розробників, зокрема фахівців компанії Sine Engineering, стало подолання технологічного бар'єра, який раніше робив масове використання дронів-перехоплювачів занадто складним або вразливим. Робота зосередилася на трьох критичних напрямках: навігації, автономності та масштабуванні людського ресурсу.
Першочерговим завданням було забезпечити роботу в умовах тотального придушення супутникових сигналів. Російські засоби РЕБ навчилися створювати «мертві зони», де звичайні дрони втрачають орієнтацію. Як зазначає Андрій Чулик, СЕО та співзасновник Sine Engineering, головна мета — «підтримувати працездатність у середовищах, де GPS заглушений, а радіоелектронна боротьба інтенсивна». Завдяки новим модулям зв'язку та навігації, перехоплювачі тепер здатні знаходити ціль навіть тоді, коли координати підміняються або зникають без попередження.
Другий етап — впровадження справжньої автономності. Використання екосистеми управління Pasika дозволяє оператору відійти від виснажливого ручного керування кожним апаратом. Тепер пілот лише позначає на планшеті зону місії, а система бере на себе все інше: від прокладання маршруту до адаптації під дією перешкод.
Нарешті, використання штучного інтелекту значно спростило вимоги до підготовки кадрів. Якщо раніше пілот перехоплювача мав бути «віртуозом» і проходити місяці тренувань, то тепер поріг входу значно знизився. «Пілотам більше не потрібні глибокі технічні знання», — пояснює директор зі стратегії Sine Engineering Андрій Звірко. Система сама нівелює помилки оператора та складні умови польоту.
Зменшення вимог до навчання є критично важливим, якщо кількість перехоплювачів має зрости до тисяч. Але автономія також повинна справлятися з реаліями поля бою. «Найважче завдання — змусити тисячі доступних автономних дронів працювати разом у місцях із сильним глушенням, без GPS, без візуальних орієнтирів і з непередбачуваною погодою», — зауважує Чулик. «Такого рівня надійності ще не було повністю досягнуто ніде у світі», — додає він.
Forbes пише, що Україна вже тестує запуск повітряних перехоплювачів із морських дронів Magura. Це перетворює безпілотні судна на мобільні платформи, здатні нищити ворожі БпЛА ще на підльоті до Одеси чи інших прибережних міст. Цей досвід уже вивчають країни Перської затоки: те, що Дубай лише уявляє як захист від іранських дронів, уже проходить бойові випробування в Чорному морі.
