«Срібний вік» економіки: чому українські роботодавці «полюють» на працівників віком 55+
В Україні спостерігається докорінна зміна ставлення до працівників старшого віку. Якщо раніше категорія 55+ мала труднощі при працевлаштуванні, то сьогодні роботодавці, особливо у промисловості та будівництві, дедалі частіше віддають перевагу чоловікам віком 60 років і старше.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.В. Птухи Елла Лібанова.
За словами експертки, сьогодні на ринку праці практично зникли проблеми з працевлаштуванням людей передпенсійного та пенсійного віку. Навпаки, роботодавці активно шукають таких фахівців.
«Сьогодні — жодної проблеми. Бо зараз, навпаки, роботодавець буквально ганяється за людьми цієї вікової категорії. Знаєте, яка найбільш приваблива для будь-якого роботодавця категорія, якщо йдеться про працю чоловіків? Це категорія чоловіків 60+», — зазначає Елла Лібанова.
Головним чинником такої затребуваності є повномасштабна війна. Роботодавці вбачають у чоловіках 60+ стабільний кадровий ресурс, який не підлягає призову.
«Роботодавець не буде боятися, що через місяць цю людину мобілізують», — пояснює демографка.
Окрім фактора війни, важливу роль відіграє «соціальний капітал» старшого покоління. Дослідження інституту в межах ініціативи «Срібна економіка України: потенціал покоління 50+» підтверджують: старші працівники мають вищий рівень відповідальності, якого часто бракує молоді.
Де чекають на «срібні кадри», а де панує ейджизм
Попри загальну затребуваність, на ринку зберігається чітка галузева диференціація. Найбільш прихильними до працівників 55+ є сфери з важкими умовами праці або ті, що потребують глибокої експертизи.
«Сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт — охоче беруть людей 55+ через досвід та надійність. В той час як рітейл, продажі, інформаційно-комунікаційний сектор, кол-центри, ресторанний бізнес відсторонюють людей старшого віку від роботи з клієнтом або із новими технологіями», — пояснює експертка.
Елла Лібанова зауважує, що у сервісних галузях, як-от у ресторанному бізнесі чи рітейлі, старших людей охоче беруть у «бек-офіси» (наприклад, на кухню), але майже не допускають до роботи з клієнтами.
«Ви можете собі уявити у нас офіціанта віком 60, та навіть і 50+? Це нереально, тому що треба носити важкі підноси, треба швидко бігати, треба багато чого робити, чого людина в 60 років уже не може. І водночас там не потрібні ті навички, які мають старші люди», — каже вона.
Виклики для бізнесу
Хоча прямих відмов через вік стає менше, експерти фіксують прояви «ейджизму по факту». У сферах IT, продажів та кол-центрів роботодавці часто виправдовують небажання наймати старших людей вимогами до темпу роботи, готовності до навчання, інтеграції в команду чи стресостійкості.
«Хоча така позиція самими роботодавцями, як правило, пов’язується не з віком як таким, а з ніби об’єктивними вимогами самої роботи... вони визнають, що рідко насправді перевіряють дійсну здатність конкретних працівників старшого віку відповідати таким вимогам», — резюмує Лібанова.
На думку науковиці, зміна ставлення до робочої сили почалася ще у 2014 році через демографічні тренди, а теперішня ситуація лише закріпила перехід до «срібного віку» економіки, де досвід та надійність стають ключовими цінностями.
