Чому іржання коня унікальне у тваринному світі і як воно виникає, — дослідження

Коні іржуть, щоб знайти нових друзів, привітати старих і відсвяткувати радісні моменти, як-от час годування. Те, як саме коні створюють цей характерний звук, довго залишалося загадкою для науковців.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Нове дослідження, опубліковане у журналі Current Biology, проливає світло на ці процеси, пише АР.

Іржання — це незвичне поєднання високих і низьких тонів, своєрідний мікс між хрипким бурмотінням і пронизливим писком, які звучать одночасно.

Низькочастотна складова не була великою таємницею. Вона виникає, коли повітря проходить повз складки тканини в гортані, що вібрують і створюють звук. Це механізм, подібний до того, як люди говорять і співають.

Але високочастотна складова є значно загадковішою. За нечисленними винятками, більші тварини мають більші голосові апарати й зазвичай видають нижчі звуки. Тож як це вдається коням?

Згідно з новим дослідженням, вони свистять.

Дослідники ввели невелику камеру через ніс коней, щоб зафільмувати, що відбувається всередині, коли ті іржуть або видають інший поширений звук — м’яке привітальне пирхання. Вони також провели детальні сканування та пропускали повітря через ізольовані гортані мертвих коней.

Як з’ясували дослідники, загадкові високі тони іржання — це різновид свисту, який виникає в гортані коня. Повітря змушує тканини в гортані вібрувати, тоді як ділянка трохи вище скорочується, залишаючи невеликий отвір, крізь який і проривається свист.

Це відрізняється від людського свисту, який ми створюємо за допомогою рота.

Деякі дрібні гризуни, як-от щури й миші, теж можуть свистіти подібним чином, але коні — перші відомі великі ссавці з такою здатністю, зазначають дослідники. Ба більше, це єдині відомі тварини, які можуть свистіти через гортань, одночасно «співаючи».

«Знання того, що іржання насправді складається з двох різних основних частот, створених двома різними механізмами, — це захопливо», — зазначила Аліса Гербст із Центру кінної науки Університету Ратгерса.

Водночас залишається велике питання: як саме сформувалися ці двотональні звуки у коней. Дикі коні Пржевальського здатні на щось подібне, так само як і лосі. Проте більш віддалені родичі коней — віслюки та зебри — не можуть відтворювати високочастотні звуки.

Двотональне іржання може допомагати коням передавати кілька сигналів одночасно. Різна висота тону в іржанні, ймовірно, дає їм змогу виражати ширший і складніший спектр емоцій під час соціальної взаємодії, зазначила авторка дослідження Елоді Мандель-Бріфер з Університету Копенгагена.

дослідження коні наука тварини

Знак гривні
Знак гривні