Війна у «зоні смерті»: як дрони та технології докорінно змінили фронт в Україні, — FT
Сучасне поле бою в Україні перетворилося на простір, де будь-який рух у радіусі 30 хвилин їзди від позицій ворога може стати фатальним. Традиційні методи війни з масованими штурмами відходять у минуле, поступаючись місцем тотальній автоматизації та «невидимим» методам пересування.
Видання Financial Times дослідило, як виглядає нова реальність українського фронту, яку військові називають «зоною смерті».
Як зазначає у своєму репортажі Financial Times, сучасна війна пройшла через «радикальну трансформацію». Величезні механізовані колони, що були характерними для першого року повномасштабного вторгнення, зникли. На зміну їм прийшла війна дрібних піхотних груп і роботів.
Технологічне простистояння
У матеріалі йдеться про те, що колишнє поняття «тилу» фактично стерте. FPV-дрони тепер полюють за будь-яким транспортом, змушуючи військових пересуватися лише за умови найгіршої погоди — у дощ чи туман, коли оптика БПЛА стає менш ефективною.
«Майже жоден транспорт не використовується в зоні смерті ближче до лінії фронту», — цитує видання пресофіцерку 93-ї бригади «Холодний Яр» Ірину Рибакову.
Тисячі кілометрів сіток накинуті у формі тунелів над головними магістралями. Але навіть під цим укриттям від дронів транспорт пересувається лише з великим ризиком, йдеться у статті.
"Багато з тих машин, що все ж наважуються виїхати вперед, нагадують химерні транспортні засоби з «Шаленого Макса», посилені додатковою бронею та обладнані антидроновими клітками і шипами для зменшення впливу вибухів", — зазначають автори публікації.
Видання підкреслює, що солдати змушені тижнями перебувати під землею, а постачання їжі та навіть евакуація поранених дедалі частіше здійснюються за допомогою наземних роботизованих платформ.
Володимир Демченко, український кінорежисер, який став військовослужбовцем, описав пояс «хаосу». «Траншеї, руїни, спалені дерева, тіла загиблих, які неможливо забрати назад», — сказав він. «Всюди колючий дріт, оптоволокно від дронів, шматки зброї».
Ворог може бути «попереду, позаду, з боків — і він точно буде в небі», — пояснює Деменко.
Тарас Чмут, ветеран і засновник «Повернись живим», каже, що кіл-зона зростає у розмірах. «Для європейців це все ще важко осягнути», — додає він.
Сучасна війна
Як пише FT, фронт дедалі більше нагадує полігон для випробування новітніх технологій. Активно застосовуються засоби радіоелектронної боротьби, які глушать сигнали управління безпілотниками. У відповідь російські сили використовують дрони на довгих оптоволоконних кабелях, що дозволяє обходити радіоперешкоди.
Дрони ускладнили традиційні методи постачання. Солдати дедалі частіше звертаються до низькотехнологічного захисту. Бійці їздять у кузовах пікапів з кулеметами та дробовиками, готовими стріляти по пікіруючих дронах-камікадзе.
З'являється і нова тактика штурму. Демченко розповів, що російські сили «повзуть кілька днів під антитепловізійними плащами». Щоночі вони просуваються на десятки або сотні метрів, часто парами, намагаючись накопичитися в достатній кількості, щоб контролювати територію.
Інших росіян бачили на мотоциклах, квадроциклах, багі та моторизованих скутерах. Дехто навіть вступав у бій верхи на конях.
Відповіддю України стало витіснення якомога більшої кількості нападників у фортифікації «зони смерті».
НРК і захист артилерії
Тиск повітряного спостереження також подовжив ротації. Піхота, а також оператори дронів, протитанкових засобів та мінометів довго залишаються на позиціях, оскільки переміщення для заміни занадто небезпечне.
Читайте також: «Традиційний підхід до мобілізації себе вичерпав». Залужний назвав головні висновки великої війни
FT пише, що більшість речей першої потреби зараз доставляються повітрям, але громіздкі вантажі перевозяться наземними безпілотниками, які курсують із боєприпасами та провізією. У деяких випадках НРК є єдиним життєздатним засобом евакуації поранених.
Автори статті додають, що НРК швидко еволюціонували, але на них самих полюють ворожі дрони. Тож навіть їхні переміщення тепер підлаштовують під погану погоду, щоб обмежити їхню видимість для ворога.
Тим часом самохідна артилерія, яка за визначенням мала бути мобільною, тепер працює переважно зі стаціонарних, замаскованих та частково закопаних позицій. Усі артилерійські підрозділи та танкові екіпажі включають спеціальні мобільні вогневі групи проти дронів. Протидія малим БПЛА стала критичною функцією майже кожного формування.
