Мирні переговори — театр для Трампа. Війна може тривати ще до трьох років, — WSJ
Поки адміністрація Дональда Трампа посилює тиск на Київ, вимагаючи територіальних поступок, Кремль лише імітує готовність до миру, насправді не відмовляючись від своїх максималістських планів щодо України.
Про це пише The Wall Street Journal, проаналізувавши хід непублічних тристоронніх переговорів.
Видання вказує, що переговори в Женеві цього тижня за посередництва США завершилися так само, як і інші цього року: ніхто не зміг вказати на реальний поступ.
Голова російської делегації Володимир Мединський назвав переговори «жорсткими, але діловими». Головний український перемовник Рустем Умеров охарактеризував їх як «змістовні». Спеціальний посланець США Стів Віткофф відзначив «значний прогрес», не уточнивши деталей.
Політичний театр
Утім, зазначає WSJ, оптимістичні дипломатичні формулювання приховують глухий кут мирного процесу, який багато спостерігачів — і навіть деякі учасники — назвали політичним театром.
«Ці переговори не наближають нас до завершення війни», — сказав Іво Даалдер, який був послом США при НАТО за адміністрації Обами. «Це гра, щоб уникнути звинувачень у провалі Трампа завершити війну».
Видання нагадує, що останнім часом Трамп знову повернувся до звинувачень на адресу України через те, що вона не погоджується на угоду, яка передбачає відмову від територій, життєво важливих для її оборони.
Високопоставлений український чиновник зазначив, що три раунди тристоронніх переговорів, які відбулися цього року — два в Абу-Дабі та один у Женеві, — фактично стали «виставою», мета якої переконати американського президента в тому, що проблема не в Україні.
І Москва, і Київ побоюються, що непередбачуваний американський лідер може зашкодити їм, якщо втратить терпіння, йдеться у матеріалі. Автори публікації зазначають, що Україна все ще залежить від розвідданих США і продажу американської зброї Європі, яку згодом передають ЗСУ.
Щодо РФ, то посилення західних санкцій може паралізувати слабку російську економіку, особливо якщо вони ще сильніше обмежать її життєво важливі доходи від нафти. Крім того, на думку аналітиків, оскільки витрати на вторгнення зростають, Росія потребує допомоги США, щоб змусити Україну піти на поступки.
«Путін не може дозволити собі розлютити Трампа, оскільки російська економіка стрімко погіршується, а нові санкції є контрпродуктивними. Тому він старанно грає роль людини, готової до мирного врегулювання», — зазначив Аббас Галлямов, політичний аналітик і колишній спічрайтер Кремля.
За словами кількох високопоставлених європейських чиновників, розвідки кількох західних країн дійшли висновку, що Путін не веде переговори в дусі доброї волі. Натомість, за їхньою оцінкою, Путін намагається використати переговори, організовані за посередництва США, щоб досягти того, чого йому не вдається отримати на полі бою.
Дилема Донбасу
Білий дім виходить з оптимістичної теорії, що цілі Путіна у війні є більш обмеженими, ніж його публічна риторика — і що він буде задоволений, якщо Україна просто віддасть РФ неокуповану частину Донбасу.
Проте російські офіційні особи продовжують наполягати, що вони не відмовилися від своїх ширших цілей, про які Путін заявляв у численних промовах та есе протягом багатьох років. Росія прагне отримати весь Донбас, а також переформатувати український уряд, армію, медіа, релігію та ідентичність, що фактично означає відновлення російського впливу на країну.
Росія вважає, що перемагає як на полі бою, так і на дипломатичному фронті, зазначає Тетяна Станова, аналітикиня Carnegie Russia Eurasia Center.
«Вони бачать це як процес, який повільно, дуже повільно штовхає Україну до цілей Росії. Посил такий: “Ми можемо зупинити війну сьогодні, але ви повинні виконати всі наші вимоги”. Це все та ж сама позиція. Нічого не змінилося», — каже вона.
WSJ пише, що президент України Володимир Зеленський не готовий просто так віддати неокуповану частину Донбасу. Замість цього він пропонує взаємне відведення військ Україною та Росією, що Москва відкидає. Кремль також відхиляє західний план гарантій безпеки, який передбачав би розміщення європейських сил в Україні після припинення вогню.
Тим часом Україна хоче, щоб США та Європа надали їй чіткі, обов'язкові гарантії військової допомоги на випадок повторного вторгнення Росії. Трамп хоче, щоб Україна спочатку пішла на територіальні поступки, натомість Зеленський прагне отримати залізні зобов’язання щодо гарантій безпеки перед тим, як щось підписувати.
«За словами українських та російських делегатів, у переговорах було досягнуто певного прогресу, хоча він не стосується основних стратегічних питань. Попередні переговори дали результати в питаннях обміну полоненими. Військові посадовці з обох сторін окреслили, як міг би працювати моніторинг режиму припинення вогню.
Однак припинення вогню не проглядається. Високопоставлені європейські чиновники заявляють, що війна, ймовірно, триватиме ще від одного до трьох років», — підсумовує видання.
