Як судова система та МВС змінюють логіку роботи з відкритими даними

Набори відкритих даних не з’являються самі по собі на порталах. За кожним із них — люди й дуже невеликі команди, які вибудовують внутрішні процеси збору, обробки та публікації інформації.

Те, що користувач бачить як «готовий датасет», — результат складної інженерної та організаційної роботи. Розрізнені реєстри, застарілі системи, ручні вивантаження, різні формати даних і технічні обмеження, сформовані роками, ускладнювали публікацію інформації в цих системах. Крім того, збором, обробкою та публікацією великих масивів даних у багатьох держустановах займаються невеликі команди, тому будь-які збої або кадрові зміни безпосередньо впливають на стабільність доступу користувачів до відкритих даних.

Водночас попри ці труднощі деякі державні системи поступово переходять від фрагментованих і застарілих підходів в обробці та публікації відкритих даних до системних рішень.

Наприклад, судова система рухається до створення єдиного сховища даних (Data Warehouse), яке має автоматизувати формування аналітики, звітів і наборів відкритих даних та підвищити прозорість судочинства. А у системі МВС триває перехід від централізованої моделі публікації до децентралізованої — із передачею відповідальності за дані Нацполу, Державній міграційній службі і Державній службі надзвичайних ситуацій. Це має пришвидшити оновлення інформації, зменшити ручну роботу та чіткіше розподілити відповідальність.

Паралельно обидві інституції працюють над автоматизацією публікації інформації, відкритими API та модернізацією реєстрів, частина яких була створена ще у 2000-х роках.

У фінальному випуску подкасту «Хроніки відкритих даних» заступник директора з розвитку ДП «Інфотех» (МВС) Олександр Тарасов та директор Департаменту IT-інфраструктури ДП «Інформаційні судові системи» (ДСА) Юрій Іванов розповідають:

Проєкт реалізується Texty.org.ua у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.

відео відкриті дані мінцифри подкаст хроніки відкритих даних

Знак гривні
Знак гривні