Росія та Україна змінюють дронову тактику через поширення «танків-їжаків», — Forbes
Росія та Україна адаптують тактику застосування озброєння у відповідь на поширення так званих танків-їжаків — машин із імпровізованим захистом від FPV-дронів.
Про це пише Forbes.
Як зазначається, бронетехніка залишається основою наступальних і оборонних операцій обох армій, однак масове застосування дронів суттєво обмежило її ефективність. У відповідь і Росія, і Україна модифікували свої броньовані машини для захисту від ударів дронів.
Найновіші адаптації, відомі як «танки-їжаки», використовують велику кількість виступаючих дротів, що стирчать із корпусу машини та мають порушувати роботу FPV-дронів під час їхнього наближення. Цей метод продемонстрував певну ефективність, що спонукало обидві сторони розробляти нові тактики застосування дронів і спеціалізовані боєприпаси для ураження таких машин.
Як влаштовані «танки-їжаки»
Як пише видання, замість кліток або суцільних оболонок ці машини вкриті щільними скупченнями металевих шипів, дротів або розпущених сталевих тросів, що стирчать назовні в усіх напрямках і віддалено нагадують колючки їжака.
У більшості зафіксованих випадків шипи виступають приблизно на 30–60 сантиметрів від зовнішньої поверхні машини, а деякі імпровізовані варіанти мають ще більший винос для збільшення дистанції підриву. Деякі версії також оснащуються великими навісами, які створюють додаткову відстань захисту від боєприпасів, скинутих бомберами.
Ці «їжакові» надбудови зазвичай виготовляються безпосередньо в польових умовах: військові приварюють пучки сталевих тросів, арматури або дроту до вже встановлених на машині захисних конструкцій. Матеріали дешеві та широко доступні, що дає змогу швидко експериментувати й адаптувати конструкції на місцях.
Подібні конструкції зафіксували як на російських танках Т-72 і Т-90 у районах Донецької та Запорізької областей, так і на українській бронетехніці, зокрема на БТР M113. У соцмережах поширюються відео, де військові обох сторін зварюють такий захист у польових умовах.
Недоліки захисту
Захист у стилі «їжака» було розроблено насамперед як протидію FPV-дронам, дронам з оптоволоконним керуванням і малим бомбардувальним дронам, що несуть відносно легкі боєприпаси.
Водночас потужніші баражувальні боєприпаси, такі як системи Switchblade та Lancet, зазвичай зберігають достатню масу, швидкість і потужність бойової частини, щоб пробивати шипи й ефективно детонувати. Подібним чином і більші імпровізовані боєприпаси, зокрема протитанкові міни, скинуті з важчих бомбардувальних дронів, також продемонстрували здатність долати «їжаковий» захист завдяки значній вибуховій силі.
У результаті обидві сторони адаптувалися, посиливши координацію між різними типами дронів. Поширена нині тактика передбачає початковий удар FPV-дроном, метою якого є пошкодження, дестабілізація або часткове руйнування «їжакової» конструкції, після чого здійснюються подальші атаки дронами, що несуть важчі боєприпаси. Така послідовність дій підвищує ймовірність успішного ураження, використовуючи обмеження «їжакового» захисту, який є найбільш ефективним проти одиночних легких атак, але значно менш дієвим проти багатошарових або повторних ударів.
