Шість днів під водою у мороз -15°C. Як водолази рятували київську ТЕС: розбір операції (ВІДЕО)

У МВС розповіли деталі про унікальну підводну спецоперацію в 15-градусний мороз, яку провели водолази ДСНС.

Як зазначається, одну з київських ТЕЦ допомогли врятувати від затоплення водолази Черкаського аварійно-рятувального загону ДСНС.

Через російський обстріл на станції була пошкоджена гідроспоруда, яка відповідає за охолодження агрегатів. Вода почала швидко затоплювати об’єкт, а критичні руйнування унеможливили роботу у звичному режимі. Це змусило залучити спеціалізовану групу водолазів для роботи у надскладних умовах.

Робота “всліпу”

Водолази мали максимально швидко відновити цілісність гідроспоруди. Роботи ускладнювалися конструктивними особливостями об’єкта: водолаз спустився у колодязь, після чого рухався вузькою шахтою розміром приблизно 1,5 на 0,8 метра до місця пошкодження.

«Об’єкт був технічно складний і небезпечний. Водолаз працював у вузькій шахті, без зв’язку, фактично “всліпу”. Саме тому ми активно залучали підводні роботи — щоб бачити стан водолаза і контролювати процес», — розповів Андрій Власенко, начальник групи спеціальних робіт підвищеної складності на водних об'єктах ДСНС Черкащини.

Він також додав, що навіть за наявності сучасного спорядження фахівці стикалися з обмерзанням металу, холодом та технічними збоями. Попри такі ризики, проведення цих робіт є критично потрібним для відновлення інфраструктури, що вимагає від рятувальників виняткового професіоналізму та витримки.

Ситуацію ускладнювала сама конструкція споруди: армований бетон блокував гідроакустичний зв’язок, а через поворот шахти під прямим кутом звичайний сигнальний шнур був неефективним. Щоб не втратити контроль над ситуацією, рятувальники задіяли підводні дрони. Ці апарати дозволяли візуально стежити за кожним рухом водолаза та моніторити його стан у реальному часі.

«Над завданням шість діб працювала команда з восьми фахівців: п’ять водолазів, медик, водії та інженери. Процес постійно переривали через поломки насосів, раптові прориви води та повітряні тривоги, під час яких занурення суворо заборонені», — зазначив полковник служби цивільного захисту Андрій Власенко.

Дрони з Данії та Франції

Навіть сучасне спорядження не завжди витримувало навантаження. Через екстремальні температури металеві деталі швидко вкривалися льодом, що створювало небезпеку для людей під водою.

У роботах задіяли три типи підводних роботів із Данії та Франції. За словами Власенка, особовий склад заздалегідь пройшов спеціальне навчання для роботи з цією технікою. Найкраще себе проявили дрони середнього та великого класу, а компактні апарати використовували для безперервного супроводу водолаза.

У МВС розповіли, що такі операції водолази ДСНС виконують не вперше. Раніше вони працювали на одній із гідроелектростанцій дніпровського каскаду, яку атакували російські ракети та дрони-камікадзе. Тоді рятувальники очищали дно від уламків боєприпасів, щоб енергетики могли безпечно почати ремонт.

«Для підтримання високого рівня підготовки кожен водолаз щорічно проводить не менше 180 годин під водою. Для особливо складних завдань передбачені спеціальні тренувальні полігони, кар’єри та глибини, що перевищують стандартні, де відпрацьовуються навички роботи з вибухонебезпечними предметами», — пояснив Андрій Власенко.

Рятувальники констатують: оскільки атаки на критичну інфраструктуру тривають, водолазні підрозділи залишаються ключовою ланкою у системі відновлення країни.