Як дикі тварини Карпат повертаються на закинуті високогірні луки, що відновили природозахисники (ФОТО)
У Карпатах дикі тварини активно освоюють післялісові луки, понад 2,4 гектара яких природоохоронці відновили у 2025 році. Відновлені території освоюють олені, козулі та лисиці, розповіли у WWF-Україна.
За словами природозахисників, для Карпатського регіону післялісові луки мають особливе значення. Зокрема, вони є критично важливими оселищами для багатьох видів рослин і тварин.
У структурі ландшафту вони виконують роль "екологічних острівків" – відкритих ділянок, що перфорують суцільні лісові масиви та полегшують міграцію нелісових видів.
"Це відкриті або напіввідкриті території у суцільних лісових масивах, які протягом десятиліть підтримувалися завдяки традиційному господарюванню: сінокосінню та випасу худоби.
Однак із занепадом такої діяльності розпочався процес деградації цих територій – вони масово заростають чагарниками та самосівом, втрачаючи свою природну цінність", – пояснюють у WWF-Україна.
Де відновлюють
Для відновлення було обрано чотири ділянки загальною площею понад 2,4 га, розташовані в межах ключових екологічних коридорів Українських Карпат — Мармароського масиву та Свидовця. Усі території входять до складу Карпатського біосферного заповідника. Вони мають високий рівень охорони та зазнають мінімального впливу людини, зокрема через близькість до кордону з Румунією.
Ділянки є колишніми сіножатями та луками, які були покинуті понад 20 років тому й зазнали демутаційного впливу. Водночас це робить їх придатними для відновлення за допомогою традиційних методів господарювання.
Що вдалося зробити у 20025 році:
- Розчищення та косіння. На площі понад 2,4 га проведено ручне косіння та видалення самосіву.
- Створено дикий плодовий сад — висаджено 250 саджанців аличі та 100 саджанців диких яблунь і груш. Такі ділянки стають природними їдальнями для ведмедів, дозволяючи їм залишатися в межах своїх природних територій. Плоди пізніх сортів яблунь та інших дерев зберігаються навіть після морозів, забезпечуючи тварин їжею в осінній період, коли інших природних ресурсів поживи обмаль.
- Науковий моніторинг. Для оцінки ефективності заходів використовуються фотопастки та міжнародна система моніторингу SMART.
Роботи виконувалися за участі працівників Карпатського біосферного заповідника, членів громадських організації, місцевих волонтерів.
Природоохоронці зазначили, що проєкт має довгострокову перспективу і продовжиться цьогоріч.
