(НЕ)зручні відкриті дані: як війна оголила слабкі місця системи

За останні десять років сфера відкритих даних в Україні пройшла шлях від ейфорії перших відкриттів до розуміння: сама публікація наборів даних — лише половина справи. Відкритість перестала бути самодостатнім аргументом.

Опублікований датасет сам по собі мало що вирішує та змінює. Відкриті дані починають працювати лише тоді, коли їх перетворюють на прикладні інструменти — дослідження, розслідування чи сервіси, якими можна користуватися без спеціальної підготовки. Саме завдяки таким інструментам відкриті дані встигли стати частиною повсякденної роботи бізнесу, журналістів і громадського сектору.

Повномасштабна війна стала для системи відкритих даних жорстким стрес-тестом. Значну частину реєстрів закрили одномоментно, часто без розмежування ризиків і без зрозумілих правил повернення даних у публічний доступ. У результаті ми побачили: доступ до відкритих даних, які вже використовували для перевірок й аналізу, вкрай нестабільний та залежить від ситуативних рішень.

Повномасштабна війна зробила очевидною крихкість доступу до даних і відсутність механізмів, які гарантували б їхню сталість у кризових умовах.

Саме ці напруження — між користю відкритих даних і вразливістю доступу до них — стали предметом обговорення восьмого випуску подкасту «Хроніки відкритих даних». У ньому голова «Асоціації відкритих даних» і GR-менеджерка YouControl Наталія Чорногуб та співзасновник ГО «Технології прогресу» Максим Нефьодов розповідають:

Ведуча випуску — Марина Остренська, головна спеціалістка експертної групи розвитку сфери відкритих даних директорату електронних реєстрів і даних Мінцифри.

відео мінцифри хроніки відкритих даних

Знак гривні
Знак гривні