Як екологічні дані перестали бути «мертвою інформацією» і стали інструментом управління в громадах

Відкриті дані про довкілля та видобувну галузь — базовий інструмент розвитку громад. З їхньою допомогою можна відстежувати не лише поточні екологічні показники, а й оцінювати вплив видобувних підприємств на екосистему, планувати життя громади після закінчення термінів експлуатації родовищ і навіть контролювати рентні платежі, що мають надходити у місцеві бюджети. Хоча система оприлюднення екологічних даних ще далека від досконалості, за останні роки вона змінилася настільки, що стала впливовим фактором для прийняття рішень на рівні держави, громад і бізнесу.

А тепер трохи історії.

До впровадження системної політики у сфері відкритих даних, громадськість стикалася з фрагментованістю й недоступністю екологічних даних: інформація зберігалася у різних реєстрах і на сайтах держорганів, її подавали у форматах, які неможливо було об’єднати або проаналізувати автоматично (PDF, скан-копії, таблиці з різними назвами полів та одиницями вимірювання), або взагалі існувала лише на папері. За таких умов неможливо було оперативно з’ясувати, які дозволи видають підприємствам, коли проводяться громадські слухання або які речовини потрапляють у довкілля.

Це відчуття інформаційного вакууму стало поштовхом до створення SaveEcoBot — сервісу, який повідомляє про початок процедур оцінки впливу на довкілля й дозволяє активістам не пропускати важливі етапи взаємодії з підприємствами-забруднювачами. Також у SaveEcoBot можна знайти картографічні сервіси з даними про якість повітря, радіаційний фон, пожежі та інформацію з держреєстрів про дозволи, порушення, відходи й інші екологічні показники. Інструмент використовують не лише активісти, а й бізнес, банківські установи та місцева влада, адже інформація про екологічні ризики прямо впливає на інвестиційні рішення та вартість ресурсів.

Паралельно з появою громадських інструментів трансформувалася державна інфраструктура екологічних даних. Центральний елемент цього процесу — портал ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей). Він забезпечує публічний доступ до детальних даних про видобуток природних ресурсів, платежі та податки. Це дозволяє простежити рух коштів від компаній до бюджетів громад. На відміну від багатьох державних ресурсів, ІПВГ збирає понад двісті наборів даних від різних розпорядників, агрегує їх і подає в узгодженому форматі, що зменшує фрагментацію інформації та покращує її якість.

У сьомому випуску подкасту «Хроніки відкритих даних» голова громадської організації SaveDnipro та співзасновниця SaveEcoBot Ірина Черниш і менеджерка проєкту модернізації «Порталу Ініціативи прозорості видобувних галузей» Марина Бузань-Свірська вичерпно пояснюють:

чому в українському законодавстві відсутнє чітке визначення, що таке екологічні набори даних;
як SaveEcoBot і портал ІПВГ змінюють доступ до екологічної інформації;
яку роль екологічні дані відіграють у плануванні розвитку громад;
чому тексти угод України з надрокористувачами досі не оприлюднені;
чому бізнес розкриває екологічні дані активніше, ніж державні органи.