Як презентацію фільму-розслідування «Державні діти» про евакуйованих до Туреччини сиріт намагалися перетворити на піар-шоу
28 листопада відбувся прем’єрний показ фільму-розслідування про дітей-сиріт, яких на початку повномасштабного вторгнення Росії вивезли за кордон. Евакуацією дітей займався благодійний фонд бізнесмена Руслана Шостака.
Під час перебування у Туреччині над дітьми здійснювали психологічне та фізичне насильство, а двоє неповнолітніх дівчат повернулися додому вагітними від працівників готелю.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Фільм розповідає про евакуацію близько 3500 дітей-сиріт та їх супроводжуючих з Дніпропетровської області до Туреччини на початку повномасштабного вторгнення Росії.
Перевезення, розселення та утримання дітей на Середземноморському узбережжі взяв на себе благодійний фонд Руслана Шостака, українського бізнесмена, власника мереж VARUS та EVA. Він також є головою групи з ритейлу та логістики в Раді бізнесу при президентові України.
Проєкт з евакуації дітей до Туреччини назвали «Дитинство без війни». Його діяльність широко висвітлювалася у медіа, проєкт підтримували знаменитості, а його амбасадоркою стала співачка Оля Полякова. Також у комунікаціях проєкту неодноразово згадувалося про роль першої леді Олени Зеленської, яка разом з першою леді Туреччини Еміне Ердоган домовилися про розміщення дітей у Туреччині.
Через два роки перебування у Туреччині до дітей приїхала перевірка з представників Офісу Омбудсмана України та інших українських та іноземних посадовців. У звіті, підготовленому за результатами візиту та отриманому «Слідством.Інфо», зафіксовано грубі порушення прав дітей — психологічне та фізичне насильство, а двоє неповнолітніх дівчат повернулися додому вагітними від турків. Проєкт закрили, а за виявлені факти взялася українська поліція. Однак нікого так і не покарали.
«На жаль, кримінальна справа закрита. Я сподіваюся, що піднявши це питання, ми спонукатимемо до дискусії реформування інтернатної системи, як такої. Хотілося б, щоб усі виконували свою роботу», — каже співавторка фільму Яніна Корнієнко.
Діти розповіли Корнієнко про те, що їх змушували зніматися в промороликах на підтримку Фонду, без їхньої згоди викладали відео в соцмережі. До розслідувачів потрапило і відео, де хлопчик плаче і кричить «не знімайте».
Окрема увага у фільмі зосереджена на двох дівчатах, які завагітніли від працівників готелю, де вони перебували. Коли стало відомо про вагітність, дівчат відправили в Україну. Після народження дітей вони, по суті, залишилися без будь-якої підтримки, а одну з них ще намагаються лишити батьківських прав.
Як пише Детектор медіа, презентація фільму перетворилася на своєрідне шоу, частина учасників якого намагалася попри все привернути до себе увагу, а для цього або вихопити мікрофон, або ж просто перекричати того, хто говорить. Серед глядачів були правозахисники, представники державних органів і громадських організацій і фондів.
Але найбільш помітною у своєму прагненні виступити та будь-що розповісти «всю правду» була група підтримки фонду Руслана Шостака. Серед тих, хто прийшов висловитися на захист фонду бізнесмена, була вихователька дитячого будинку сімейного типу, яка привела на показ дітей.
Вона одразу заявила, що «те, що тут кажуть — це 50—70% неправди», хоч і не навела доказів. Далі розповіла, що «діти їли фрукти й овочі в необмеженій кількості, побачили море та були в безпеці», а на завершення подякувала Руслану Шостаку за це все. До речі, залучення дітей-«учасників проєкту» передбачалося в антикризовому медійному плані, який випадково потрапив до журналістів «Слідства» від співробітниці фонду.
Спроба реалізувати антикризовий план і особливо використання дітей у цій медіакампанії привернуло увагу медійників і викликало розголос. Зокрема, комунікації фонду розкритикувала директорка ІМІ Оксана Романюк, медіаекспертка Оксана Мороз, експертка з комунікацій Ярина Ключковська, голова правління Української мережі за права дитини Дар’я Касьянова. На їхню думку, саме залучення дітей фондом демонструє саме ту проблему, яку показав фільм «Слідства»: проблеми дітей — це їхні власні проблеми, для держави та фондів вони часто лише інструмент.