Як презентацію фільму-розслідування «Державні діти» про евакуйованих до Туреччини сиріт намагалися перетворити на піар-шоу. Доповнено

Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

Фільм розповідає про евакуацію близько 3500 дітей-сиріт та їх супроводжуючих з Дніпропетровської області до Туреччини на початку повномасштабного вторгнення Росії.

Перевезення, розселення та утримання дітей на Середземноморському узбережжі взяв на себе благодійний фонд Руслана Шостака, українського бізнесмена, власника мереж VARUS та EVA. Він також є головою групи з ритейлу та логістики в Раді бізнесу при президентові України.

Проєкт з евакуації дітей до Туреччини назвали «Дитинство без війни». Його діяльність широко висвітлювалася у медіа, проєкт підтримували знаменитості, а його амбасадоркою стала співачка Оля Полякова. Також у комунікаціях проєкту неодноразово згадувалося про роль першої леді Олени Зеленської, яка разом з першою леді Туреччини Еміне Ердоган домовилися про розміщення дітей у Туреччині.

Через два роки перебування у Туреччині до дітей приїхала перевірка з представників Офісу Омбудсмана України та інших українських та іноземних посадовців. У звіті, підготовленому за результатами візиту та отриманому «Слідством.Інфо», зафіксовано грубі порушення прав дітей — психологічне та фізичне насильство, а двоє неповнолітніх дівчат повернулися додому вагітними від турків. Проєкт закрили, а за виявлені факти взялася українська поліція. Однак нікого так і не покарали.

«На жаль, кримінальна справа закрита. Я сподіваюся, що піднявши це питання, ми спонукатимемо до дискусії реформування інтернатної системи, як такої. Хотілося б, щоб усі виконували свою роботу», — каже співавторка фільму Яніна Корнієнко.

Діти розповіли Корнієнко про те, що їх змушували зніматися в промороликах на підтримку Фонду, без їхньої згоди викладали відео в соцмережі. До розслідувачів потрапило і відео, де хлопчик плаче і кричить «не знімайте».

Окрема увага у фільмі зосереджена на двох дівчатах, які завагітніли від працівників готелю, де вони перебували. Коли стало відомо про вагітність, дівчат відправили в Україну. Після народження дітей вони, по суті, залишилися без будь-якої підтримки, а одну з них ще намагаються лишити батьківських прав.

Як пише Детектор медіа, презентація фільму перетворилася на своєрідне шоу, частина учасників якого намагалася попри все привернути до себе увагу, а для цього або вихопити мікрофон, або ж просто перекричати того, хто говорить. Серед глядачів були правозахисники, представники державних органів і громадських організацій і фондів.

Але найбільш помітною у своєму прагненні виступити та будь-що розповісти «всю правду» була група підтримки фонду Руслана Шостака. Серед тих, хто прийшов висловитися на захист фонду бізнесмена, була вихователька дитячого будинку сімейного типу, яка привела на показ дітей.

Вона одразу заявила, що «те, що тут кажуть — це 50—70% неправди», хоч і не навела доказів. Далі розповіла, що «діти їли фрукти й овочі в необмеженій кількості, побачили море та були в безпеці», а на завершення подякувала Руслану Шостаку за це все. До речі, залучення дітей-«учасників проєкту» передбачалося в антикризовому медійному плані, який випадково потрапив до журналістів «Слідства» від співробітниці фонду.

Спроба реалізувати антикризовий план і особливо використання дітей у цій медіакампанії привернуло увагу медійників і викликало розголос. Зокрема, комунікації фонду розкритикувала директорка ІМІ Оксана Романюк, медіаекспертка Оксана Мороз, експертка з комунікацій Ярина Ключковська, голова правління Української мережі за права дитини Дар’я Касьянова. На їхню думку, саме залучення дітей фондом демонструє саме ту проблему, яку показав фільм «Слідства»: проблеми дітей — це їхні власні проблеми, для держави та фондів вони часто лише інструмент.

Доповнено 4 грудня

Фонд Руслана Шостака оприлюднив свою позицію щодо реалізації проєкту “Дитинство без війни”. Наводимо нижче аргументацію фонду:

"Евакуація дітей у перші дні повномасштабної війни була складним, але необхідним рішенням. До Руслана Шостака і команди звернулися представники місцевої влади з проханням допомогти вивезти дітей-сиріт у безпечне місце. На той момент у нас не було досвіду роботи з дітьми, тим більше з такими вразливими категоріями, але ми погодилися. Альтернативою була реальна загроза втратити цих дітей — через бойові дії, окупацію або примусове вивезення до Росії.

У березні – квітні 2022 року ми евакуювали 1112 дітей та 428 супроводжуючих осіб. Коли ми починали, здавалося, що евакуація триватиме кілька тижнів, максимум — кілька місяців. Але війна затягнулася. І нашим обовʼязком було створити дітям гідні умови в обставинах, які ніхто не міг передбачити.

За час реалізації проєкту ми обладнали 25 навчальних класів, у яких згодом складали НМТ всі українські діти, що перебували в Туреччині. Ми забезпечували медичні страхові поліси, необхідні обстеження та лікування. Всі ці витрати Фонд покривав самостійно. Ми намагалися зробити перебування дітей максимально безпечним, стабільним і наближеним до нормального життя.

Проблеми та помилки були. Про ті, про які ми знали, ми повідомляли відповідальних осіб. Про деякі факти дізналися значно пізніше, а про частину, ймовірно, не знаємо й досі.

Перевірками умов перебування, виховання та догляду за дітьми займалися обласна державна (військова) адміністрація та Офіс Омбудсмена. У разі виявлення порушень адміністрація інформувала соціальні служби та Національну поліцію. Фонд не мав права здійснювати перевірки виховання чи догляду за дітьми або будь-яким чином втручатися в діяльність закладів та вихователів.

Співробітники Фонду спілкувалися з дітьми через супроводжуючих осіб і виключно в їхній присутності. Наприклад, організовуючи заходи, працівники Фонду не зверталися до дітей напряму — лише через вихователів.

Фонд надавав лише матеріальну та фінансову допомогу: забезпечував фінансування проживання, харчування, логістики, закупівлі необхідних речей, побутових витрат дітей та супроводжуючих осіб, дозвілля, а також інших узгоджених організаційних процесів. Повноваження Фонду були визначені та зафіксовані документально.

Безпеку дітей на території Туреччини — зокрема охорону, присутність поліцейських, режим перебування дітей у готелі, узгодження персоналу, якого наймав готель, — забезпечувала приймаюча сторона в особі Міністерства сім’ї, праці та соціальних послуг Туреччини. На території готелю, де жили діти, цілодобово перебували представники Міністерства, залучені ними психологи та інші фахівці.

Ми теж припускалися помилок — зокрема через брак досвіду. Масштаб і концентрація проєкту в одному місці відкрили нам інший бік сиротинства — системні проблеми, які супроводжують дітей незалежно від того, перебувають вони в евакуації чи в українських інтернатах.

Ще під час евакуації ми зрозуміли: точково виправити ситуацію неможливо. Потрібно працювати із системою. Ми поставили собі за мету допомагати дітям отримувати головне — дім, сім’ю, стабільність.

Ми дякуємо журналістам “Слідства.Інфо” за підняття теми, яка постійно лишається поза увагою. Ми можемо не погоджуватися з окремими формулюваннями чи інтерпретаціями, але важливо визнати: фільм “Державні діти” привернув увагу до проблем, які з різних причин могли бути недооціненими або непоміченими у той момент, коли вони відбувалися.

У найближчий місяць ми залучимо українських і міжнародних експертів у сфері захисту дітей для оновлення наших внутрішніх політик, процедур і стандартів. Ми готуємо White Paper — документ, який допоможе нам узгодити роботу з найкращими міжнародними практиками у сфері безпеки, супроводу дітей, реагування на порушення прав, етики фандрейзингу та організації гуманітарних проєктів.

Ми також уважно вивчимо всі описані у фільмі випадки та зробимо все можливе для їх вирішення — там, де це дозволяють закон, обставини та інтереси дітей, незалежно від того, хто саме був відповідальний у той момент.

Ми прагнемо зробити життя дітей кращим. І водночас прагнемо ставати кращими самі.

Фонд продовжує працювати в цьому напрямі та відкритий до співпраці з державними органами, експертами й усіма, хто працює заради майбутнього українських дітей".

війна діти розслідування скандал туреччина