Як чатботи масово поширюють російську пропаганду про війну в Україні, — Wired
Нове дослідження показує, що ChatGPT, Gemini, DeepSeek та Grok подають користувачам пропаганду від прокремлівських підсанкційних ЗМІ, коли їх запитують про вторгнення РФ в Україну.
Про це пише видання Wired, повідомляє iPress.
Дослідники з Інституту стратегічного діалогу (ISD) стверджують, що російська пропаганда цілеспрямовано експлуатує інформаційні пустоти, коли пошук даних у реальному часі дає мало результатів з легітимних джерел, для просування фейкової інформації. За даними ISD, майже п’ята частина відповідей на запитання про війну Росії проти України від чотирьох протестованих чатботів містила посилання на джерела, пов'язані з російською державою.
"Це викликає питання про те, як чатботи повинні поводитися при посиланні на такі джерела, враховуючи, що багато з них санкціоновані ЄС", – каже аналітик ISD Пабло Маристані де лас Касас, який очолював дослідження.
Ці висновки серйозно ставлять під сумнів здатність великих мовних моделей (LLM) обмежувати підсанкційні ЗМІ в ЄС, що стає дедалі більшою проблемою, адже все більше людей використовують ШІ-чатботи як альтернативу пошуковим системам, стверджує ISD. Так, згідно з даними OpenAI, за шестимісячний період, що закінчився 30 вересня 2025 року, пошук ChatGPT мав приблизно 120,4 мільйона середньомісячних активних користувачів у ЄС.
Як зазначає Wired, дослідники в рамках експерименту поставили чатботам 300 нейтральних, упереджених та "зловмисних" запитань щодо сприйняття НАТО, мирних переговорів, військової мобілізації в Україні, українських біженців та воєнних злочинів, скоєних під час російського вторгнення в Україну. Дослідники використовували окремі акаунти для кожного запиту англійською, іспанською, французькою, німецькою та італійською мовами.
Дослідження ISD показує, що чатботи посилалися на Sputnik Globe, Sputnik China, RT (раніше Russia Today), EADaily, Strategic Culture Foundation та R-FBI. Деякі чатботи також цитували російські дезінформаційні мережі та російських журналістів чи інфлюенсерів, які поширювали кремлівські наративи. Як зауважує Wired, попередні дослідження також виявляли, що 10 найпопулярніших чатботів відтворюють російські наративи.
Читайте також: Що думає ШІ про Україну? Дослідження упереджень великих мовних моделей
Незалежний консультант та запрошений старший науковий співробітник факультету воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона Лукаш Олейник каже, що висновки "підтверджують" і допомагають контекстуалізувати, як Росія націлюється на західну інформаційну екосистему. "Оскільки LLM стають основним довідковим інструментом – від пошуку інформації до верифікації понять – атака на цей елемент інформаційної інфраструктури є розумним кроком, – каже Олейник. – З погляду ЄС та США, це чітко підкреслює небезпеку".
З чотирьох чатботів, які популярні в Європі та збирають дані в реальному часі, ChatGPT, за твердженням дослідження, найчастіше цитував російські джерела та був найбільш чутливим до упереджених запитів. Grok часто посилався на акаунти в соцмережах, що просували та підсилювали кремлівські наративи, тоді як DeepSeek інколи генерував великі масиви контенту, атрибутованого російській державі. Дослідники кажуть, що Google Gemini "часто" показував попередження про безпеку поруч із результатами та загалом мав найкращі підсумки серед протестованих чатботів.
Читайте також: Російська дезінформаційна мережа новин «Правда» заразила західні інструменти ШІ по всьому світу
Wired зауважує, що кілька звітів цього року стверджували, що російська дезінформаційна мережа під назвою "Правда" заполонила інтернет та соцмережі мільйонами статей у межах спроби "отруїти" LLM та вплинути на їх результати. "Коли російську дезінформацію повторює західна модель ШІ, це надає цьому хибному наративу набагато більше видимості та авторитету, що дозволяє цим зловмисникам досягати своїх цілей", – пояснює дослідниця та редакторка медіамоніторингової компанії NewsGuard Маккензі Садегі, яка вивчала мережу "Правда" та вплив російської пропаганди на чатботи.
Садегі стверджує, що мережа "Правда" зокрема дуже швидко запускає нові домени для публікації пропаганди і може бути особливо успішною там, де бракує надійної інформації з певної тематики – у так званих інформаційних пустотах. "Особливо щодо війни в Україні, вони візьмуть термін, де немає існуючої надійної інформації про цю конкретну тему чи особу в мережі, і заливають його фейковою інформацією", – каже Садегі. За її словами, це вимагає впровадження постійних обмежень, щоб справді контролювати цю мережу.
