Росія прагне відокремити промисловий схід і зруйнувати ключові елементи енергосистеми України, — The Economist
Росія намагається зруйнувати ключові елементи енергетичної системи України напередодні зими. Мета повітряного терору — зробити великі території сходу країни непридатними для життя, підірвати промисловість і спричинити масову еміграцію та паніку.
Про це пише The Economist.
Видання зазначає, що Кремль діє ще більш жорстко та цинічно, ніж раніше. Тепер він зосереджується на конкретних регіонах, атакуючи хвилями, використовуючи новітні версії недорогих «шахедів».
Найсучасніші дрони типу Shahed стали значно швидшими та точнішими, ніж перші прототипи, які Іран передав у 2022 році. Тепер вони рухаються утричі швидше — понад 300 км/год — і використовують штучний інтелект для автоматизації на фінальному етапі, щоб долати українські засоби радіоелектронного придушення поблизу цілі.
Вони також атакують інакше: заходять майже вертикально, поза зоною досяжності кулеметів — подібно до ракет. І їх стало набагато більше. Ще рік тому нічна атака 150 дронів вважалася серйозною. Тепер Україна регулярно стикається з 600–700. У таких комбінованих атаках кілька десятків дронів одночасно досягають цілі. Захистити кожен об’єкт засобами ППО — неможливо, йдеться у статті.
«Приблизно 60% електроенергії в Україні виробляють атомні електростанції, решту — гідроелектростанції та теплові (вугільні або газові) електростанції. Атомна енергія забезпечує постійне живлення, а теплова — балансує попит і пропозицію, що критично важливо для стабільності системи.
Росія зосередила атаки на обох складових цього балансу — генерації та розподілі. За три тижні вона вивела з ладу кілька теплових електростанцій і, ймовірно, половину видобутку газу на території України — важливу частину балансувальної потужності. Окрім вартості пошкодженої інфраструктури, останні атаки несподівано змусили Україну витратити вражаючі $1,9 млрд на імпорт газу», — зазначають автори матеріалу.
The Economist пише, що за межами столиці Росія зосередилася на прикордонних регіонах — Сумській, Чернігівській та Харківській областях. Її мета, припускає видання, полягає в тому, щоб розділити Україну навпіл: відокремити промисловий схід, де завжди було більше споживання, від енергогенерації на заході, а також послабити лінії передачі, щоб зрештою паралізувати потік електроенергії із заходу на схід. «Вони хочуть спершу вимкнути світло на лівому березі, а не по всій країні», — каже один з урядовців.
The Economist пояснює, що енергетична мережа України спирається на приблизно 90 ключових підстанцій. Вони перетворюють струм напругою 750 кіловольтів з електростанцій на нижчу напругу — 330 або 110 кіловольтів — для регіональних мереж. Росія атакує ці підстанції одну за одною, поступово проходячи крізь систему та виявляючи її слабкі місця. На папері найважливіші вузли мали бути захищені пасивними засобами оборони — залізобетонними конструкціями та сітками з дроту. Але на практиці багато з них не були захищені належним чином або взагалі були без захисту.
«Частково причина — нестача ресурсів. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році уряд України перебуває в режимі надзвичайної ситуації, маючи обмежену кількість досвідчених менеджерів для організації реагування. Коли гострі енергетичні кризи та блекаути 2022–2023 років минули, увага переключилася на інші проблеми.
Відсутність системного мислення посилилася через внутрішньоурядові суперечки та надмірну централізацію в Офісі президента. У 2024 році двоє ключових посадовців, відповідальних за будівництво захисту — тодішній віцепрем’єр Олександр Кубраков і тодішній голова «Укренерго» Володимир Кудрицький, — були усунуті зі своїх посад. Після зміни адміністрації в США фінансова допомога припинилася. В умовах хаосу будівництво перетворилося на формальність.
Триваючі внутрішні конфлікти підривають зусилля щодо захисту того, що залишилося від мережі. Вранці 21 жовтня, лише за кілька годин після російських ударів, які вивели з ладу значну частину енергопостачання Чернігівської та Сумської областей, з’явилася новина про обшуки в домі Кудрицького. Формально вони були пов’язані з підозрою в корупції, але час обшуків важко ігнорувати. Колишній енергетичний менеджер, який заперечує всі звинувачення, каже, що тиск пов’язаний з його медійною активністю та контактами із західними партнерами. Цей епізод навряд чи зміцнить довіру західних донорів у момент, коли Україна потребує додаткових коштів для ремонту та захисту енергосистеми», — йдеться у публікації.
Читайте також: Як через підкилимні ігри в Україні провалили створення розподіленої генерації
The Economist підсумовує, що настрої в енергетичному секторі пригнічені, але не капітулянтські, адже Україна вже стикалася з важкими викликами. Є запасні трансформатори, які можна використати для ремонту. Реалістична мета — уповільнити темпи російського руйнування настільки, щоб встигати з відновленням. Україна створює сотні нових військових підрозділів, які поєднують ППО та дрони для захисту найважливіших об’єктів.
«Але ця зима, схоже, стане найсерйознішим випробуванням на витривалість. Тривалі блекаути в багатьох регіонах — цілком реальна перспектива. Деякі можуть залишитися без електрики і газу одночасно», — прогнозує видання.
