Архітектурна дивовижа. Шість будівель радянських часів, переосмислених у сучасному стилі
Країни колишнього Східного блоку Європи шукають способи переосмислення архітектурної спадщини комунізму. Журнал Dezeen зібрав шість прикладів сучасних проєктів адаптивного використання, які подарували будівлям тієї епохи нове життя.
Павільйон №13, Київ
Українська архітектурна студія Forma здійснила реконструкцію Павільйону №13 — виставкової споруди радянської епохи в Києві, делікатно оновивши її модерністську структуру для сучасного використання.
Будівля розташована на території Національного комплексу «Експоцентр України», а замовником проєкту виступила неприбуткова організація Ribbon International, яка прагнула повернути павільйону функцію публічного простору для проведення заходів.
Центр сучасної культури «Целінний», Казахстан
Британський дизайнер Асіф Хан перетворив радянський кінотеатр у Казахстані на масштабний культурний центр, що включає галереї, майстерні, офісні приміщення та ресторан на даху.
Під час реконструкції було додано хвилястий фасад, який сам Хан описує як «хмароподібний поріг, що пом’якшує жорсткість і контроль радянського бетонного каркаса».
Готель «Телеграф», Тбілісі
Цього літа китайська архітектурна студія Neri & Hu перетворила колишнє центральне поштове відділення Тбілісі на готель із 239 номерами.
Будівля, одна з найпомітніших радянських споруд у столиці Грузії, зберегла свій характерний кам’яний фасад. Водночас на рівні вулиці було додано скління, що дозволяє перехожим зазирнути в публічні простори готелю.
Лише за кілька кварталів розташований ще один готель, створений шляхом переосмислення радянської архітектури — Stamba Hotel, який нині займає приміщення колишньої друкарні першої комуністичної газети Грузії.
Ресторан Fika, Казахстан
Ця будівля 1950-х років у Алмати раніше слугувала житловим блоком для радянських залізничників, але була переобладнана на ресторан місцевою архітектурною студією NAAW.
«Ми прагнули зробити так, щоб інтер’єр не романтизував спадщину колоніальної епохи, але водночас і не заперечував її», — розповіла співзасновниця NAAW Ельвіра Бакубаєва.
З цією метою збережено оригінальні, хоч і занедбані, стельові ліпнини, але їх не стали повністю реставрувати. Дизайнери також використали поширений у радянську добу прийом — фарбування стін лише наполовину, додавши до нього грайливий штрих у вигляді контрастних візерунків.
Піраміда в Тирані, Албанія
За межами колишніх кордонів СРСР, в Албанії, Піраміда в Тирані вперше відкрилася у 1988 році як музей на честь комуністичного диктатора Енвера Ходжі.
До того часу, коли нідерландська архітектурна студія MVRDV та IRI Architecture розпочали проєкт перетворення будівлі на культурний центр, вона вже перетворилася на руїну, по якій молодь залазила та з’їжджала вниз.
На знак поваги до цієї символічної спадщини архітектори додали сходи по всьому даху споруди, залишивши одну ділянку, яку й надалі можна використовувати як гірку.
Бар Ton, Румунія
У Бухаресті місцеві дизайнери Анда Зота та студія Muromuro створили бар для прослуховування музики на першому поверсі житлового будинку часів комуністичної епохи.
Розглядаючи цю будівлю як «пам’ятку румунського модернізму», автори прагнули зберегти якомога більше її автентичних елементів — зокрема терацо на підлозі та бетонні колони. Водночас вони додали атмосферного тепла завдяки ретельно продуманому світловому дизайну.
Щоб відкрити бар до вулиці, на фасаді встановили складну механічну скляну стіну, яка створює відчуття простору та прозорості.
