Чому мобільні вогневі групи неефективні: пояснює Роман Донік
Керівник навчально-інструкторської групи 151-го навчального центру ЗСУ Роман Донік описує проблему неефективності мобільних вогневих груп. За його словами, основна проблема МВГ — погане навчання.

"Насипають людей без навчання. Без навичок та розуміння стрільби. Без підготовки. Людей, частина з яких не має БЗВП. Людей часто випадкових, за залишковим принципом. То якої ефективності від них треба очікувати?
Усі розмови про ефективність МВГ базуються на оцінюванні роботи людей, які хочуть, але не вміють. Яких не навчили. Яким не створили умови для розвитку та самопідготовки. Яким просто нарізають задачу — "зробить те, зробіть се". Без ресурсів, без допомоги. Навіть іноді ще й караючи за ініціативу", — пише він.
За його словами, мобільним вогневим групам бракує як навчального матеріалу, так і практики на полігонах.
Донік вказує, що, попри те, що на папері держава закупила чимало тренажерів, у реальності вони мало використовуються.
"Я зараз не про ефективність тренажерів, яка у більшості сумнівна. Я про витрати коштів, начебто на підготовку. На обладнання, яке не використовується, "щоб не зламали". Про кошти, на які можна було б закупити і приціли, і машини. І грамотно обладнати наявні.
Чому так? Бо вони нікому не потрібні в Повітряних силах, крім тих, хто там намагається щось збивати в самих розрахунках і нижньої командної ланки. Чисто на характері, та через "самонавчання по солдатських байках", — зазначає він.
Роман Донік стверджує, що випускники 151-го навчального центру ЗСУ, які увійшли до складу кількох МВГ, показали ефективні результати роботи із захисту енергетичних об'єктів. За його словами, це відзначили як самі енергетики, так і суміжники, які виконували схожі завдання.
"Тепер у нас ще більша черга з бажаючих відправити своїх людей на підготовку. Бо за два тижні люди отримують знання і навички, які дозволяють працювати дуже ефективно. Звісно, за певних умов, швидкостей та висот.
Але... Продовження та покращення ситуації в межах Повітряних сил не буде.
Бо це не потрібно і не цікаво в Повітряних силах тим, хто роками відповідає за цей напрямок", — наголошує він.
Донік розповів, що кілька місяців тому до 151-го навчального центру ЗСУ звернувся генерал-майор Олександр Турінський, який відповідає за підготовку в ПС ЗСУ, щоб вони допомогли підготувати розрахунки кулеметників МВГ по повітряних цілях.
"Ми готуємо умовно 200 розрахунків (це нічого не варта цифра, бо їх в десятки разів більше), серед них ми вибираємо найкращих, забираємо на навчання і за пару місяців готуємо умовний взвод "гуру" МВГшної теми з реальним досвідом, які можуть працювати інструкторами й групами контролю.
Тобто, генерал Турінський в межах своїх повноважень знайшов спосіб, як ефективно почати готувати МВГ, запустив процес, після якого масштабування досвіду було б чисто технічним рішенням. І віддав це керівникам напрямку, які відповідають за роботу та розвиток. Вони за цей час нічого не зробили.
Зараз ми донавчаємо останні розрахунки з визначених главкомом повітрянців. І все. Тому що Повітряним силам це, як з'ясувалось, не цікаво і не потрібно.
Всі поважні пани чекають поки хтось для них зробить чарівну пігулку, яка все вирішить. Зараз вони вчепились у дрони перехоплювачі. І знову формують МВГ з ненавчених людей, але вже на дронах. Бо це типу круто", — пише Донік.
Роман Донік наголошує, що бійці та командири на місцях здебільшого вмотивовані та хочуть працювати. Просто їх не навчили та не забезпечують належних умов.
"З чергової зміною тактики ворога робота розрахунків стала більш небезпечною через надкороткі дистанції. Є вже і поранені, і контужені. Влучання та знищення — це майже гарантовані уламки та вибухові хвилі. Ми це розуміли з перших днів підготовки, тому навчання такмеду займає дуже важливу роль у нашій програмі. І вже є випадки коли ці знання рятували", — пише він.
Донік вказує на високу мотивацію і результативність у ДФТГ, особливо там, де є ветерани АТО/ООС.
"У таких групах зазвичай є піхотний досвід і хоча б якесь уявлення про кулемети. Взагалі ситуація така, що результативність вище у тих, хто не має відношення до ППО і ЗРВ. А вчимо ППОшників ми, центр сухопутних військ. Нікому нічого не здається дивним?
І от зараз, ми закінчуємо підготовку кулеметників МВГ у кількості, визначеній головнокомандувачем. Ми вийшли на стан, коли навіть десяток навчених розрахунків кардинально змінюють картину по захисту стаціонарних об'єктів. Але це не отримає розвитку, бо всім все одно. Бо повітряні сили чекають перехоплювачів.
Але чомусь ніхто не думає, що тільки питання часу, коли певні об'єкти треба буде захищати не тільки від "Шахедів" та "Молній", а й від дронів мультироторного типу з більш потужною БЧ. Що вже зараз розвідники використовують як матки для запуску ФПВ. І що кулеметні групи без роботи не залишаться", — підсумовує Донік.