Створення Космічних військ до кінця 2025 року: Залужний оцінив масштаб і виклики

Наша держава, яка колись входила у п’ятірку космічних держав світу, тепер у ракетно-космічній галузі, м’яко кажучи, відстає. Навіть сучасна військово-космічна інфраструктура SpaceX на наших очах постійно отримувала вплив з боку Росії і вимушено ефективно адаптовувалася. Вести ж мову про адаптацію власної космічної інфраструктури немає сенсу.

Така космічна інфраструктура мала б включати ракетні системи виведення на орбіту, орбітальні об’єкти, наземні комплекси та регуляторні механізми. Саме ця інфраструктура забезпечує телекомунікацію, навігацію, розвідку, і як наслідок – національну безпеку. А отже відсутність будь-якого з цих елементів спонукає або до створення і використання власних спроможностей, або до використання чужих. Усе це виявило величезну проблему залежності від країн партнерів та політичної ситуації у них.

Покладання на іноземну допомогу також створює ризики для автономності та оперативності – як у питаннях попередження населення, такі в прийнятті рішень на полі бою. Така залежність від поставок супутникових даних інколи стає елементом тиску на нашу країну.

Ми вже бачили спочатку заборону, а згодом поновлення передачі розвідувальної, у першу чергу, супутникової інформації від наших партнерів. Це може бути прийнятним під час планування ракетних ударів, де невідомо ні результат, ні вплив на удар з метою планування наступного удару, проте повністю неприйнятно в питанні оповіщення про зліт стратегічної авіації або пуски ракет.

У березні 2025 року вперше відбувся масовий глобальний збій роботи у системі зв’язку Starlink, а 15 вересня 2025 року – Starlink тимчасово «ліг» вже по всій лінії фронту. Усе це продемонструвало нашу кричущу вразливість.

Ще одним надважливим індикатором технологічного відставання та залежності у сфері космічних технологій стала російська атака балістичною ракетою «Орешник» на місто Дніпро у листопаді 2024 року. Використання такого типу озброєння призначено для доставки як ядерних зарядів, так і балістичних ракет у звичайному спорядженні. Для нейтралізації такої загрози потрібно мати або аналогічну систему, або систему, що фіксує старт такої ракети, розраховує її траєкторію та визначає район ураження, та врешті – систему дальньої протиракетної оборони.

Усе це через брак розвинених ракетних та космічних технологій сьогодні, звісно, потребує хоча б рішення що робити далі.

Імовірно, сьогодні космос має якнайшвидше стати ще одним доменом, де нам потрібно досягти ключових технологічних змін. На землі, у повітрі і на воді ми вже знайшли ці рішення – не хочу описувати яким чином. Час подивитися у космос, бо єдина можливість сьогодні досягти потрібного рівня безпеки полягає тільки у технологічних перевагах в усіх доменах.

Тому, звісно, рішення про створення Космічних військ до 31 грудня 2025 року, передбачене програмою уряду, хоч і запізніле, проте все ще актуальне. Дуже добре, що сама війна, її високотехнологічний характер, а ще більше – майбутні безпекові загрози нарешті диктують необхідність негайного розвитку національних аерокосмічних технологій та спроможностей як ключового елементу обороноздатності нашої держави. Проте, формуючи державну політику в галузі космічних технологій, виходячи з власного досвіду, можна виділити декілька важливих аспектів.

Збройні Сили України, попри 4-й рік широкомасштабної агресії та 11 років війни, згідно з законом України про розвідувальні органи, все ще не мають власних функцій щодо розвідувальної діяльності на стратегічному рівні. При тому, що на своєму озброєнні ЗСУ мають зразки, у тому числі власного виробництва, здатні вже давно наносити ураження далеко за межами можливостей оглядової розвідки окремого розвідувального батальйону. Розвідувальні дані для планування такого ураження та контроль проходження таких засобів, поки функціонально перебувають поза межами саме Збройних Сил України. А отже провести аналіз завдання такого удару та правильно спланувати наступний поки виявляється неможливим.

Тому використання космічними військами насамперед розвідувальних можливостей буде вимагати нормативного закріплення цієї функції, задля як подальшого фінансування, так і створення відповідної ланки управління на стратегічному рівні у структурі Збройних Сил. Чи передбачається це у вказаному рішенні – сказати поки неможливо, проте обмін розвідувальною інформацією явно потребує змін.

Попри очевидне здобуття ЗС України функціоналу розвідувального забезпечення хоча б для власних потреб для комплексного опанування космічних можливостей необхідна розробка стратегії космічної підтримки, яка дозволить у майбутньому мати власне угруповання космічних апаратів та наземне обладнання для створення не лише системи спостереження, а й навігаційного, метеорологічного забезпечення та системи власного супутникового зв’язку. Лише усе це дасть можливість користуватися усіма перевагами космосу.

Розглядаючи космос саме як шлях до отримання оперативної переваги, створення Космічних військ має бути гарантовано наділенням їх усім спектром можливостей. Треба передбачати створення єдиної жорсткої структури управління космічною діяльністю з мінімізацією суб’єктів впливу. Це означає формування відразу регуляторних механізмів, які без реформування нормативно-правової бази неможливі або ж будуть нагадувати спроби створити кібервійська, які так і не змогли зайти у розподілену раніше сферу.

Попри те, що очевидним пріоритетом буде вважатися створення власної групи космічних апаратів, на даному етапі все ж потрібно максимально ефективне використання саме можливостей як партнерів, так і недержавних приватних компаній. Такий напрямок буде вимагати саме дипломатичних зусиль для повного і надійного партнерства. Це, своєю чергою, потребує окремого напрямку міжнародного співробітництва, який буде виходити за межі традиційного військового співробітництва, й надання права займатися такою діяльністю саме командуванню Космічних військ.

Отже, космос – це не лише технології, а й ключ до оперативної переваги, але його ефективне використання буде потребувати системного підходу, від інституалізації програм виробництва до міжнародної кооперації.

До речі, зі слів одного авторитетного видання, до 2035 року 60% доходів космічної економіки формуватимуть п’ять ключових галузей: логістика, харчова промисловість, оборона, споживчі товари та цифрові комунікації, які все більше залежать від космічних технологій.

залужний космос розвідка супутник технології