Супердовгожителька розкрила вченим секрети здорової старості (ФОТО)
Тести, проведені на Марії Браньяс Морері, яка була найстарішою людиною у світі до своєї смерті торік у віці 117 років, принесли лікарям безліч відкриттів.
Про це пише The Guardian.
Найглибше дослідження біології супердовгожительки показало, що навіть у надзвичайно похилому віці можна зберігати ясність розуму та уникати типових вікових хвороб.
Іспанські лікарі провели комплексне обстеження Марії Браньяс Морери — найстарішої людини у світі, яка померла торік у віці 117 років.
Хоч її тіло демонструвало очевидні ознаки глибокої старості, низка біологічних чинників захищала її від хвороб, що зазвичай супроводжують останні роки життя.
«Загальне правило — чим старші ми стаємо, тим більше хворіємо. Але вона була винятком, і ми хотіли зрозуміти чому», — зазначив доктор Манель Естельєр з Інституту дослідження лейкемії в Барселоні.
«Вперше нам вдалося розділити поняття “старість” і “хвороба”, — додав він.
Упродовж останніх років життя Марія Браньяс Морера добровільно запросила лікарів дослідити її організм, щоб з’ясувати, як їй вдалося досягти такого поважного віку. Народжена у Сан-Франциско 1907 року, вона переїхала до Каталонії у 1915-му та пережила дві світові війни, громадянську війну в Іспанії і пандемію Covid-19 — з якої одужала у віці 113 років.
За рік до її смерті дослідники під керівництвом доктора Манеля Естельєра зібрали біологічні зразки, щоб створити детальний портрет довгожительки. Вони вивчали її генетику, активність генів, білковий склад крові, продукти метаболізму та мікробіом кишечника.
Серед численних відкриттів — надзвичайно короткі теломери на кінцях хромосом, що є характерною ознакою клітинного старіння. Її імунна система також демонструвала вікові зміни, схильність до запалень і набула мутації, пов’язані з розвитком лейкемії.
Втім, організм Браньяс мав потужні захисні механізми. За словами Естельєра, надмірно короткі теломери могли стримувати розвиток раку, обмежуючи здатність клітин до подальшого поділу. Аналіз ДНК виявив генетичні варіанти, що захищали серце та мозок від хвороб і деменції. В її тілі спостерігався низький рівень запалення, що знижувало ризик діабету та онкології, а також ефективний метаболізм холестерину та жирів.
«Ці чинники критично важливі, адже саме вони пов’язані з хворобами, які найчастіше вражають літніх людей і стають причиною смерті», — зазначив Естельєр.
Дослідники звернулися до епігенетичних годинників — методики, що аналізує патерни активності генів — аби оцінити біологічний вік Марії Браньяс Морери. «Вона була щонайменше на 10–15 років молодшою за свій хронологічний вік», — зазначив доктор Манель Естельєр.
Втім, її довголіття не було лише наслідком генетики. Браньяс не мала надмірної ваги, регулярно вживала йогурт, не курила і не вживала алкоголь. Вона підтримувала активне соціальне життя, спілкувалася з друзями та родиною — усе це, безумовно, сприяло її доброму самопочуттю, наголосив Естельєр.
Він сподівається, що зібрані дані допоможуть науковцям розробити нові методи підтримки здоров’я в старшому віці. «Ми можемо створити препарати, які імітують дію “хороших” генів», — сказав він.
