В Україні поглиблюються військові, політичні та економічні проблеми, — The Economist
Україна сміливо бореться проти Росії, але левова частка тягаря війни лягла на плечі народу, тоді як влада загрузла у політичних розборках, пише The Economist, поспілкувавшись з українським високопосадовцем. Texty.org.ua наводять скорочений переклад статті.
У порівнянні з тим, що могло статися, стійкість України все ще вражає. Через три з половиною роки Росія зазнала військової поразки, навіть якщо й Україна теж стікає кров’ю. Путіну не вдалося навіть захопити Харків, що міститься лише за 35 км від кордону, не кажучи вже про Київ. Потік товарів через українські глибоководні порти перевищує довоєнні обсяги. Російські військові кораблі сховалися у віддаленому Новоросійську, витіснені з Чорного моря українськими морськими дронами.
Лінії фронту істотно не змінилися з листопада 2022 року. Щонайменше мільйон російських військових загинули або були поранені. Тим часом українські інновації перетворили лінії фронту на джунглі дронів; будь-який рух у 40-кілометровій «сірій зоні» — це гра зі смертю. Україна здатна підтримувати таку оборону ще довгий час.
Україна тримається, бо її народ на цьому наполіг. Значна частина хребта безпеки країни сформувалася незалежно від слабкої держави — і часто всупереч їй. Паралельні мережі суспільства, бізнесу й військових латали прогалини, залишені міністерством оборони, яке інсайдери називають «міністерством хаосу». Світові лідери у сфері виробництва дронів починали у кімнатах гуртожитків і гаражах. «Коли бюрократія зупиняється, маленькі структури створюють те, що потрібно країні», — каже офіцер розвідки.
Проблема, однак, у тому, що Росія часто копіює, а потім масово виробляє українські інновації швидше, ніж це встигає робити сама Україна. Тим часом мобілізація стає дедалі важчою і жорсткішою. Піхота критично недоукомплектована. На початку війни українці давали хабарі, щоб потрапити на передову й воювати. «А тепер вони просто тікають, — каже «Фантомас», колишній працівник ТЦК. — Система зламалася торік».
Читайте також: Росія виходить з позиційного кута на фронті і продовжить вимотувати наші війська. Що робити Україні, — Залужний
З демократією теж є проблеми. «Довіра між владою і суспільством підірвана», — каже високопосадовець. Невдоволення досягло піку в липні, коли уряд незграбно спробував обмежити діяльність двох незалежних антикорупційних органів — їхні розслідування наблизилися надто близько до верхівки. Стурбованість міжнародних партнерів і спротив суспільства змусили владу відступити.
Злет Володимира Зеленського як культового героя на Заході підживив його зарозумілість. «Зеленський був більш демократичним на початку, але всі ці оплески відправили його в космос», — каже інший інсайдер. «Він почав вірити у своє призначення». Тепер рішення проходять через дедалі вужче коло наближених. Найголовніший серед них — керівник Офісу президента Андрій Єрмак, чия влада не виглядає виправданою ні його досвідом, ні мандатом. Один колишній міністр описує Зеленського та його помічника як «альтер-его», які фактично здійснюють спільне президентство.
Хай хто б стояв на чолі, це президентство загрузло в деяких старих українських вадах. Воно погрожувало опозиційним ЗМІ та їхнім рекламодавцям і розв’язало юридичну війну проти політичних опонентів, включно з експрезидентом Петром Порошенком.
Читайте також: Зеленський заявив «Слугам народу» про намір йти на наступні вибори. Зустріч з фракцією була напруженою, — Politico
Економіка теж переживає не найкращі часи. Російське вторгнення пробило діру у фінансовому становищі України. Країна тепер виживає завдяки закордонній системі життєзабезпечення — з усіма викривленнями, які це тягне за собою. Податки та внутрішні запозичення покривають лише основні військові витрати, близько двох третин бюджету. Навіть найбільш оптимістичні прогнози залишають дефіцит у 45 млрд доларів наступного року — майже чверть ВВП. Західні обіцянки наразі заповнюють щонайбільше 27,4 млрд доларів. «Ми дійшли до ситуації, коли грошей просто немає», — каже високопоставлений чиновник.
Компроміс, нав’язаний Трампом, може бути найкращим, на що може сподіватися Україна. Високопосадовець наполягає, що контури угоди вже зрозумілі, але більшість у збройних силах налаштовані песимістично, готуючись до продовження довгої боротьби. Сергій Кислиця, заступник міністра закордонних справ України та старший переговорник, не очікує дипломатичного прориву: «Якби я сказав, що Росія продає лайно, це було б несправедливо до добрив. Вони продають повітря».
