Обовʼязковий техогляд, можливість платних доріг й інше. Що вимагає вступ до ЄС у сфері транспорту

Про це пише Європейська правда.

Зазначається, що євроінтеграція може змусити Україну замінити 18 мільйонів водійських посвідчень усіх своїх громадян.

"Українські пластикові "водійські права" зовні дуже схожі на ті, що діють для членів ЄС, але є одна украй важлива відмінність. В Україні термін дії посвідчення становить 30 років. Право ЄС встановлює зовсім інші обмеження на термін дії документа – 10-15 років для керування мотоциклом та легковим авто, і максимум 5 років для водіїв вантажівок та автобусів. Останні раз на 5 років мають проходити медкомісію. 

Розраховувати, що ЄС дозволить Україні бути єдиною державою, для якої терміни не діятимуть – амбітно, але навряд реалістично.

І хоча парламент зараз не хоче ухвалювати непопулярних рішень, навряд чи їх вийде уникнути, коли на кону стоятиме вступ України до ЄС", – йдеться у матеріалі.

ЄП зазначає, що втілення європейських норм багатьом буде не до вподоби. Найбільш показовий приклад – це потреба повернути обов'язковий техогляд для приватних легкових авто.

Ця реформа без жодного перебільшення є обов'язковою, її точно не вийде уникнути на шляху до ЄС – із цим погоджуються усі фахівці. Водночас вона зачепить мільйони людей: зараз у країні зареєстровано понад 10 млн легкових авто.

В українському уряді визнають, що і самі не розуміють, яку кількість автомобілів буде здатна пропустити система станцій ОТК, коли техогляд доведеться знову зробити обов'язковим. "У нас є питання щодо центрів, які проводять ОТК – наскільки ми готові кількісно. На сьогодні ОТК проходить тільки комерційний транспорт, а тепер маємо повернути на всі легкові автомобілі", – каже один з посадовців, що бере участь у переговорах з ЄС.

За європейськими нормами, ОТК мають робити лише приватні компанії. Ці роботи жорстко регламентовані, проходять з фото– та відеофіксацією (щоби не було фіктивного ТО).

"Ця реформа точно буде непопулярною, вона точно має передбачати численні винятки та перехідні періоди для України, які треба буде узгодити з ЄС – але обійти відновлення техогляду точно не вийде", – пишуть автори матеріалу.

А ще попереду – зміни вимог до автобусів та маршруток.

Насамперед це стосуватиметься нових автобусів, визнають в уряді. Там впевнені, що зможуть узгодити з ЄС перехідні періоди: "Всі транспортні засоби, які виробляються в Україні – точно не пройдуть за регламентами ЄС. Відповідність нормам ЄС вимагатиме від наших виробників переходу на абсолютно інший рівень; тож автобуси стануть дорожчими, їм буде важче конкурувати з іноземними виробниками. Тому нам потрібно буде відтермінування на кілька років, щоб не завдати шкоди економіці".

Видання пише, що через війну та через необхідність мати підвищену стійкість і працювати за будь-яких умов – доведеться не поспішати з реформою Укрзалізниці.

Так само війна – першопричина того, що Україна проситиме про паузу щодо вимог у сфері авіації.

"Бо якщо завтра відкриються аеропорти і відновиться авіасполучення – я не знаю, чи зможемо ми найти достатньо людей, щоб оперувати аеропортами, літаками, системою безпеки", – каже один з відповідальних за цю сферу посадовців.

А ще Україні доведеться переглянути свій підхід до пільг на транспорті. І йдеться не про їхнє скорочення, а про іншу філософію.

"На сьогодні у нас 11 млн пільговиків, які мають якісь пільги в транспорті,  – кожен третій українець, фактично. І ми розуміємо, що кількість пільговиків буде збільшуватися щороку, адже всі ветерани, всі УБД отримують пільги на транспорт. – каже один з учасників дискусії. – І насправді ми ідемо до катастрофи через те, що пільгове використання транспорту взагалі не обліковується. Ми не знаємо, скільки конкретна людина з конкретною пільгою проїжджає разів на місяць і в якому виді транспорту".

Саме по собі питання пільг на транспорті не є "євроінтеграційним", тобто тут немає чітких зобов'язань або заборон  за правом ЄС, зазначає ЄП. Однак вирішуватися воно має  через інструмент, який у термінології ЄС має назву Public service obligation (PSO), що українською можна перекласти як "зобов'язання щодо надання публічних послуг". 

Однак інструмент PSO несе для України також інше зобов'язання, яке Київ має втілити. Йдеться про запровадження "соціально-відповідальних маршрутів", де вартість квитка нижча за собівартість, і залучення комерційних перевізників не є привабливим – навіть, за потреби, може виникнути потреба доплачувати перевізникам за здійснення маршруту. 

І, нарешті, у рамках руху до ЄС Київ має вирішити, чи буде Україна розвивати дороги з оплатою за проїзд ними (толлінг).

Схоже, що в уряді України є згода: "платні дороги" будуть, йдеться у матеріалі. В уряді планують до кінця року подати законопроєкт, який визначить підходи України у цьому питанні.

"Але те, що транспортний блок буде складним для переговорів – не означає, що Україна за ним відстає. Навпаки, подекуди реформи в Україні вже просунулися до рішень, про які в ЄС лише замислюються – але це також створює проблеми", – йдеться у статті.

Видання зазначає, що Україна пішла далі ніж решта Європи у діджиталізації. З 2021 року в Україні документи у "Дії" мають точно таку силу, як і фізичні, а з 2023-го українці можуть взагалі відмовитися від отримання пластикового посвідчення водія і мати лише електронне.

Ліцензії на автоперевезення в Україні видаються у цифровому форматі. Перевіряючий орган за потреби може переконатися у дійсності ліцензій. Натомість у Європі ці ліцензії паперові, і є законодавчо зафіксований обов'язок мати ліцензійні документи у  транспортному засобі.

Є також нюанс із тим, що деякі сфери в Україні дерегульовані – наприклад, в Україні немає ліцензування внутрішніх вантажних перевезень, цю діяльність може виконувати будь-який підприємець. Україні доведеться відмовитися від бізнес-свободи у цьому питанні – Єврокомісія чітко на це вказала.