Відновилися річки, повернулись осетри: що зараз діється на дні Каховського моря
Через два роки після підриву Каховської ГЕС на дні колишнього водосховища утворилися озера і болота, вийшли з-під води піски і мул, росте молодий ліс.
Про це BBC Україна розповіли вчені, які досліджують наслідки катастрофи на дамбі.
За оцінками вчених з експедицій, якщо восени 2023 року водойми займали 13-15% територій колишнього моря, то навесні 2024 це вже було понад 30% територій.
На колишньому дні моря відновили свої русла річки, які існували колись давно, ще до водосховища.
Під час експедиції у національний парк "Кам'янська Січ" вчені побачили річку Кам'янку, яка до цього 70 років була затоплена водами водосховища.
"Коли з водосховища пішла вода, ця річка відновила своє русло. На її берегах знову виріс очерет, рогіз", — розповідає ботанік Анна Куземко.
Крім лісів і старих рік, на території колишнього моря є озера, де вже з'явилася водна рослинність. На таких озерах вчені спостерігали великі скупчення птахів.
Дивіться також: У Каховське водосховище повертається вода. Супутникові знімки
Територію пониззя Дніпра, яку у 50-х роках затопили для будівництва Каховської ГЕС, історично називають Великим Лугом.
За оцінками вчених, через два роки після катастрофи природа поступово відновлюється, Великий Луг повертається у новому вигляді.
"Великий Луг, про який всі говорять, це насправді не луки, а великий заплавний ліс. Такі великі вербово-тополеві ліси існували там до будівництва Каховської ГЕС, а ще там росли вільхи і дуби. Були луки, пасовища, сіножаті", — зазначає Анна Куземко.
За оцінками вчених, зараз відновлюється приблизно третина від тих угруповань рослин і тварин, які були на цій території до будівництва греблі.
Рослини на дні колишнього водосховища з'являються дуже швидко - у 2022 році було 11 видів, у травні 2025 — вже понад 300 видів.
Читайте також: На дні Каховського водосховища вологи стало менше, але ліс росте (супутникові знімки)
Одна з найбільших змін — це те, що вперше за понад 70 років поблизу острова Хортиця побачили осетра.
"Відсутність дамби уможливила міграцію рибам вище за течією. Риба з Чорного моря тепер безперешкодно може підходити аж до Запоріжжя, а це близько 200 км відновленого русла річки", — говорить іхтіолог Віктор Демченко.
Вже є чотири знахідки осетра руського у Дніпрі – це були дорослі особини, вагою понад 10 кг.
Ще до будівництва і Запорізької, і Каховської ГЕС біля Запоріжжя були традиційні місця нересту осетрових риб, розповідає вчений. Внаслідок побудови дамб ці місця нерестовищ були знищені. Тепер осетрова риба повертається на свої історичні місця.
