«Наче бамбуковий гай». Надшвидкий ріст верб на дні Каховського водосховища дивує науковців (ФОТО)
Під час четвертої наукової експедиції на дно Каховського водосховища вчені виявили нові зміни, однак досліджувати цю територію стає дедалі складніше через дронову небезпеку.
Про це пише RFI.
«Ідеш серед верб — і здається, що це бамбуковий гай. Зовсім інший світ, який нещодавно був під водою», — ділиться Анна Куземко, учасниця експедиції, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного.
«Верби високі, стрункі, в листі. Дуже потужні, — каже Анна Куземко. — Заходиш в ці хащі, як у щось незвідане, і все — ти вже сам на сам з природою».
Цей надшвидкий ріст і досі дивує, хоча вчені й намагаються знайти пояснення, зокрема, в багатстві ґрунту та високій конкуренції за світло.
Читайте також: Яким був Великий Луг до затоплення. Добірка старих фото
Тим часом верби набирають і в товщину завдяки високому вмісту органіки в ґрунті. Ліхенолог, професор Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев зафіксував у районі національного парку «Кам’янська Січ» у Милівській Балці найбільший діаметр стовбура, який сягає майже 8 см. Для порівняння, дерева поруч — лише сантиметр у діаметрі.
До деревної рослинності додалися чагарники, мохи, трави, нові види грибів. Це — не просто хаотичне озеленення, а справжня екологічна трансформація, що відбувається буквально на очах.
За словами науковців, уже зараз проявляється ярусність, характерна для повноцінного лісу, а молоду вербу навіть почали колонізувати лишайники, і це дуже швидкі темпи.
Як йдеться у статті, цієї весни заплави залишилися без традиційного весняного водопілля, і на думку науковців це може вплинути на подальший розвиток насамперед деревної рослинності. Поки що вологи, накопиченої за квітень-травень, вистачає, але подальша доля цих молодих лісів залишається непередбачуваною.
Читайте також: Карта Великого Лугу. Шість Січей, ставка монгольського хана та інші цікаві місця
За словами професора Ходосовцева, під час четвертої експедиції над дослідниками регулярно кружляють розвідувальні та ударні дрони. Тому від огляду деяких ділянок повністю відмовилися. Частину маршрутів доводилося планувати по хвилинах — настільки непередбачуваною стала ситуація.
З огляду на таку складну безпекову ситуацію науковців супроводжують працівники нацпарку з рушницями для збивання дронів. Всі члени експедиції у захисному спорядженні — бронежилетах і шоломах.
Експедиції стають усе екстремальнішими і потрапити на територію зруйнованого водосховища стає все складніше, підсумовує RFI.
