Триголова проблема ЗНО/НМТ. Що заважає українським дітям при вступі у виш (ПОГЛЯД)

Раз на рік з кінця травня по кінець липня активізуються обговорення проблеми ЗНО/НМТ.

Кожного року вони приблизно однакові, з незначними відмінностями, все залежить від того, який аспект цього року буде описано барвистіше.

І, як завжди, головна проблема лежить не зовсім там, де найбільше іскрить.

Перше, на чому важливо наголосити: ЗНО досі існує в Україні через культуру університетської корупції. І поки вона є — вступ вимушено буде за стандартизованим тестом.

Поки процвітає практика складання іспитів та заліків за хабарі, невідрахування бюджетників, навіть якщо вони нічого не роблять, фабрики курсових і дисертацій — буде ЗНО у формі НМТ чи в іншій.
Культури університетської недоброчесності не залишають вибору.

Свого часу ЗНО подолало корупцію при вступі, коли комусь потрібно було пригнати кабана ректору, а комусь — зробити лише кілька дзвінків, щоби дитина вступила туди, куди мріяла, або куди вирішили батьки.
Запровадження ЗНО зробило це неможливим. Але культуру всередині вишів ЗНО в масі своїй не подолало.

Звісно, є винятки, є університети, які насправді не толерують і борються з академічною недоброчесністю, але, на жаль, середня температура в лікарні поки така. І саме через цю оптику потрібно дивитися до НМТ.

Так, в Європі є університети, куди відносно легко вступити, але понад 50% відраховують після першого курсу. Але в нас так не буде через ту саму університетську корупцію і тримання за бюджет, а не за цінність якісної освіти.

ЗНО може бути недосконалим, застарілим, ще якимось, але воно зберігатиметься як єдина доступна однакова лінійка для ранжування вступників.

Проблема номер два — це зміст самих тестів. Тести НМТ ґрунтуються на шкільній програмі.

Програма, за якою навчаються нинішні випускники і навчатимуться діти ще чотири роки — це держстандарт Табачника 2012 року випуску.

Повністю знаннєвий відхід, зосереджений на засвоєнні і відтворенні інформації.

Тест з історії дуже перевантажений вимогами зубрити і відтворювати факти, терміни і дати

Але є нюанси.

Я особисто беру участь у приверненні уваги суспільства і громадськості до тесту з історії, який дуже перевантажений вимогами зубрити і відтворювати факти, терміни та дати.

І дуже мало перевіряє встановлення причинно-наслідкових зв’язків, хоча це можна було б зробити і в нинішньому форматі.

Дещо інша ситуація з математикою. З моменту, коли тест з неї зробили обов’язковим для всіх — постійно точаться протистояння, правильно це чи ні. Мовляв, для чого митцям чи спортсменам косинуси чи логарифми.

У жоден мистецький чи спортивний виш України не потрібен рівень здачі тесту з математики на високий бал

Конкретно це звинувачення — маніпуляція. В жоден мистецький чи спортивний виш України не потрібен рівень здачі тесту з математики на високий бал. Вага його мінімальна при вступі, зазвичай коефіцієнт 0,2. Тобто фактично достатньо лише подолати поріг склав-не склав. Для цього треба правильно вирішити лише 5 завдань і це 5 завдань рівня 5-го-6-го класу, можливо одне 7-го. Так, програма НМТ перевіряє всю шкільну програму, не лише 10-11-й клас.

У тесті справді є кілька достатньо складних завдань — щоб виявити тих найкращих випускників, яким важливо показати себе, аби вступити на омріяну спеціальність. Це тим, кому для вступу потрібна математика 185+. Митцям і спортсменам не потрібна.

За останні дні і Український центр оцінювання якості освіти, і багато інших публікували зразки задач (кину в коментарях), які зустрічаються в тестах НМТ, і які цілком практично орієнтовані і стосуються програми четвертого, п’ятого, шостого класу.

Коли ви читаєте дискусії про НМТ з математики, то насправді ви читаєте про системну проблему всієї шкільної математичної освіти

І, відповідно, складно погодитися з тим, що тест з математики настільки складний, що важко навіть подолати пороговий бал. Тому коли ви читаєте дискусії про НМТ з математики, то насправді ви читаєте про системну проблему всієї шкільної математичної освіти. І проблема ця з кожним роком поглиблюється — застаріла програма, недостатня кількість годин на засвоєння і відпрацювання, непрацюючі методики, погана підготовка вчителів.

Якщо кожного року пишуть про одне і те саме, а нічого не змінюється — значить, шкільна система не виконує свою роль. Не можна робити одне й те саме і очікувати іншого результату. 12 років я чую, що українські діти погано вирішують завдання на дроби та відсотки. Двічі це підтвердила PISA. Зміни в програмі? Додаткові збірки завдань? Чіткі вимоги до підручників — що треба змінити, аби виправити ситуацію з цими темами? Додаткові підвищення кваліфікації вчителів, як інакше викладати ці теми — масово, по всій країні? Ні, не чули.

Але тут виникає ще одне питання: чи потрібно вимагати математику на всі спеціальності, включно з творчими й спортивними?

Днями мережу сколихнув пост мами дівчинки, яка закінчила спеціалізовану художню школу, але не подолала пороговий бал з математики. І цього року не буде мати можливості вступати в омріяну спеціальність в Україні.

Абітурієнтів, які вступатимуть на художні спеціальності, лише сотні по всій Україні. Чому для них не можна зробити виняток і не враховувати сертифікати з математики — я не знаю. Якщо всі постійно повторюють і це справді так, що НМТ не є державною підсумковою атестацією, її взагалі не проводять з 20-го року, то навіщо математика обов’язкова при вступі на мистецькі спеціальності?

Обидва питання — і державна підсумкова атестація, і умови вступу — до Міністерства освіти і науки України

Я розумію і розділяю перевіряти рівень математичних знань на виході зі школи — тоді повертайте нарешті ДПА. Обидва питання — і державна підсумкова атестація, і умови вступу — до Міністерства освіти і науки України. Звісно, цього року вже нічого не зміниться, але на наступний вступний сезон — шанси є, якщо буде осмислений суспільний тиск. Бо виходить, що ДПА з популістичних міркувань повертати не готові, але для чогось тримати математику обов’язковою при вступі на мистецькі спеціальності готові. Особисто я логіки в цьому не бачу.

І третя голова проблеми — те, що тест з 22-го року мультипредметний. Абітурієнти мають скласти 4 предмети в один день. Цей захід вимушено запровадили через повномасштабне вторгнення, однак з кожним роком ускладнювали — від двох предметів у 22-му до чотирьох у 24-му, розширення програми тестування з історії України…

Дітям, особливо у прифронтових областях, треба досить далеко їхати, щоб скласти тест

Україна не єдина країна, де існують мультипредметні тести. TSAI, SAT в США, Південна Корея, Китай також практикують мультипредметні тести. В Україні це необхідність через війну. З безпекових та матеріальних (дефіцит обладнаних комп’ютерами приміщень) причин у нас наразі менше можливостей відкривати центри тестування. Відповідно часто дітям, особливо у прифронтових областях, треба досить далеко їхати, щоб скласти тест. Їхати кілька разів або ж ночувати — вимагає значних затрат, якщо тести не в один день.

Днями на Громадському був сюжет, де дівчинка розповідала — щоб скласти НМТ, вона добиралася 6 годин електричці. Робити це 4 рази, щоб скласти 4 предмети окремо — на мою думку це точно більше знущання. Важливо пам’ятати про цих дітей, якщо ви живете у великому місті у відносно безпечній частині України і для вас не є і не було б проблемою тести в різний день. Не всім так пощастило.

Ну і є ще одна проблема. Так, це тест високих ставок. Але це не кінець світу. І важливо про це пам’ятати дорослим. Ваша дитина — не результат НМТ. Так, в житті бувають ситуації, коли стрес чи випадковість завадила показати найкращий результат. Це також досвід, який треба вміти переживати. А не звинувачувати дитину чи всю систему.