Російська "підставна організація" продовжує діяльність у Відні, попри санкції

Дмитро Єрохін — працьовитий чоловік. Список публікацій цього молодого науковця довгий. Він досліджує "штучний інтелект у боротьбі з дезінформацією", аналізує емоції в коментарях на YouTube або вивчає динаміку наративів щодо кліматичних змін.

27-річний росіянин працює в Міжнародному інституті прикладного системного аналізу, розташованому в замку Лаксенбург біля Відня. Цей інститут було засновано в часи холодної війни з метою налагодження наукового діалогу між Заходом і країнами Східного блоку.

Поки Єрохін досліджує дезінформацію, він одночасно співпрацює з організацією, яка, навпаки, сприяє її поширенню: Фондом підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном, більш відомим як Pravfond.

"Поширення пропаганди"

Офіційно Pravfond надає юридичну допомогу росіянам за кордоном. Але, за даними європейських спецслужб, це організація, насичена шпигунами. У 2023 році DER STANDARD разом із міжнародними медіапартнерами розкрив, що Pravfond фінансував захист у суді російського агента і вбивці Вадима Красикова в Берліні. До цього ЄС вже ввів санкції проти фонду.

Наразі DER STANDARD та його партнери змогли проаналізувати десятки тисяч внутрішніх електронних листів фонду. Вони свідчать: діяльність Pravfond триває безперешкодно.

МЗС Німеччини заявляє, що Pravfond створено з метою не лише надання юридичної допомоги, а й поширення кремлівських наративів серед співвітчизників за кордоном. Фонд, мовляв, служить "поширенню пропаганди і дезінформації". ЄС пояснив санкції тим, що Pravfond підтримує пропагандистські меседжі Кремля щодо України і націлений на "дестабілізацію та розкол у сусідніх з Росією країнах".

У 2022 році Єрохін став головою австрійської організації з назвою про "поширення культурних, правових і загальнолюдських цінностей", яка розташована за тією ж адресою, що й російський культурний інститут у Відні — на Брамсплац. Цей клуб він використовував як правову приймальню для російської діаспори в Австрії. У травні 2023 року організація провела пам’ятну акцію на честь завершення Другої світової війни на площі Шварценбергплац.

"Плацдарми" спецслужб

Маскування політичної діяльності під культурну — стандартна схема, яку Pravfond реалізує по всій Європі і за її межами. Часто ключову роль відіграє окрема особа, яка керує громадськими структурами чи онлайн-платформами і отримує за це гроші від фонду. Європейське розвідувальне агентство описує цих осіб як «плацдарми» російських спецслужб.

"Живі плацдарми" — це допоміжні особи, на яких може покластися Москва, хоча офіційно вони не є агентами. Вони поширюють пропаганду, встановлюють контакти і виступають у ролі рекрутерів та посередників між російською розвідкою і проросійською діаспорою, стверджує один із західних розвідників. Вони залишаються в межах місцевого законодавства. Наприклад, в Австрії поширення пропаганди чи політичний вплив в інтересах іноземної розвідки не є кримінальним правопорушенням, якщо це не шкодить безпосередньо державі.

Мережа таких "плацдармів" охоплює не лише ЄС, а й колишні радянські республіки, Центральну Азію, Австралію, Азію та Північну Америку.

Так, у США "плацдармом" вважали керівницю Російського центру в Нью-Йорку, яка діяла під вигаданим ім’ям Олена Брансон. У 2022 році її звинуватили як "незареєстровану агентку іноземного уряду", після чого вона втекла до Москви. У Данії після публікацій про Pravfond також затримали підозрювану у шпигунстві, яка, ймовірно, була активною в російській діаспорі.

Речниця естонської служби безпеки Kapo, Марта Туул, називає Pravfond "розширенням російських спецслужб", яке дає змогу контролювати й управляти російськомовною діаспорою. Вона пояснює: "Росію насправді не цікавлять російськомовні люди за кордоном — вона використовує їх як інструмент у своїх операціях впливу, іншими словами — як зброю у немілітарних діях".

Грошові потоки

Внутрішні листи Pravfond, які проаналізував DER STANDARD, свідчать, що Дмитро Єрохін отримував гроші від фонду навіть після того, як той у червні 2023 року потрапив під санкції. Ще в січні 2023-го він писав у фонд, що відкрити рахунок в Австрії складно, бо банки не хочуть мати справу з організаціями, які отримують фінансування з Росії.

"Привіт, Дімо!" — відповіли йому з Pravfond. "Подумай про відкриття рахунку в Росії (така практика існує), або про переказ коштів через довірену особу — австрійця, члена твого об’єднання". За кілька днів Єрохін написав, що, схоже, знайшов інше рішення: "Посольство працює над можливістю провести кошти через себе". Чи вдалося це, з документів незрозуміло.

Однак імовірно, що шлях для переказу грошей було знайдено. Адже в березні 2024 року, вже після санкцій, Єрохін підписав новий договір, за яким Pravfond мав виплатити йому близько 40 000 євро двома траншами — "для продовження діяльності правового центру та підтримки співвітчизників в Австрії". Єрохін підтвердив отримання першого платежу — два мільйони рублів, тобто близько 20 000 євро. Але гроші не надійшли напряму в Австрію — їх перерахували на його рахунок у Сбербанку в Росії. Як і чи були вони потім переведені до Австрії — він не відповів. На розгорнутий запит журналістів Єрохін не відреагував.

У червні 2024 року, за даними реєстру, австрійська організація Єрохіна була добровільно розпущена.

Про розслідування

Розслідування щодо фонду Pravfond базується на аналізі понад 49 000 електронних листів та 22 000 документів із внутрішньої структури організації. Дані отримав данський телеканал DR, який поділився ними з журналом DER SPIEGEL та іншими медіапартнерами. Розслідування координувалося Проєктом з розслідування організованої злочинності та корупції (OCCRP). Найближчими днями публікації під спільною назвою "Dear Compatriots" ("Любі співвітчизники") вийдуть по всьому світу.

австрія вплив РФ у ЄС спецслужби рф шпигуни