Як російські спецслужби "обробляють" лідерів інших країн: методи впливу
Російські спецслужби постійно проводять кампанії з дезінформації та психологічного впливу, спрямовані на високопосадовців і політиків інших країн. Їхня мета — схилити лідерів до рішень, вигідних Кремлю.
Про це в інтерв'ю Texty.org.ua розповів колишній співробітник уряду США та експерт з протидії російській дезінформації Тодд Левенталь.
За його словами, публічне і таємне залякування, лестощі — стандартні маніпулятивні методи КДБ. Вибір методів залежить від уразливих місць конкретних іноземних посадовців чи політиків.
"Радянські спецслужби часто намагалися переконати іноземних лідерів, що жахливі сценарії стануть реальністю, якщо вони проводитимуть політику, проти якої виступав Радянський Союз.
Їхній метод полягав у тому, щоб з’ясувати, чого об’єкт найбільше боїться; сформулювати повідомлення, яке змусить його повірити, що його страхи справдяться, якщо він не зробить те, що хоче КДБ; донести це повідомлення через джерело, якому об’єкт довіряє і яке в ідеалі таємно контролює КДБ", — розповів Тодд Левенталь, який протидіяв російській дезінформації ще за часів Рональда Рейгана.
Експерт наголосив, що російська влада, використовує сьогодні ту саму логіку і методи, намагаючись вплинути на іноземних чиновників і політиків, щоб ті не постачали Україні зброю, яка дала б змогу вигнати російських загарбників.
"Ми можемо обґрунтовано припустити (хоча й не можемо бути впевненими), що російські спецслужби використовують підконтрольних їм агентів для передачі західним політикам конфіденційних повідомлень про жахливі сценарії включно з ядерною війною. Крім того, вони не раз відкрито висловлювали погрози на кшталт «ми використаємо всі системи озброєння, які в нас є, це не блеф». Так було щоразу, коли Україна просила зброю, викликаючи на Заході побоювання ескалації і розмови про російські «червоні лінії».
Але щоразу, коли Захід перетинав ці уявні лінії, реакції Росії не було", — каже він.
Левенталь нагадав, як російські погрози застосувати ядерну зброю у війні в Україні вплинули на дії Сполучених Штатів та інших західних країн.
"Уряди цих країн дуже стурбовані небезпекою ескалації, що цілком розумно. Однак це занепокоєння також є вразливим місцем, яким можуть зловживати", — пояснює він.
Також, за словами Левенталя, радянські спецслужби часто підробляли документи й організовували їх нібито витік. Один із прикладів — підробка 1986 року, розіслана західноєвропейським журналістам, нібито текст промови 1983 року тодішнього міністра оборони США Каспара Вайнберґера, у якій він нібито говорив про Стратегічну оборонну ініціативу:
«Заходи, вжиті з 1981 року, заклали міцний фундамент для досягнення переваги над Радянським Союзом на всіх рівнях короткострокових конфліктів (включно з контрольованим ядерним обміном) і тривалих воєнних операцій у найближчому майбутньому».
Тодд Левенталь пояснив, що попри загрозливу риторику, автори підробки "прокололися" на поганому знанні англійської мови.
"Носій англійської мови ніколи не вжив би слово «prevalence», яке означає «поширеність» у значенні «перевага». Фальсифікаторам бракувало навичок володіння англійською мовою, тому те, що мало звучати загрозливо, звучало безглуздо", — зазначив експерт.
Також він розповів, що іноді фальшивки не оприлюднювалися, а надсилалися приватно лідерові або радникові лідера іншої країни нібито як витоки інформації. Експерти з протидії дезінформації називали це «тихими фальсифікаціями». У таких випадках підробка часто попереджала про те, що ЦРУ нібито збирається вбити президента чи іншу впливову особу в його країні.
Представники цих країн зв’язувалися з американським посольством, казали, що отримали такий документ, і запитували, чи він справжній. Потім матеріали надсилали до Вашингтона, де документ аналізували і давали відповідь.
"Мудрі лідери зазвичай знають про цю тактику і загалом достатньо обізнані, щоб ставити під сумнів витоки інформації з анонімних джерел. Але Дональд Трамп, вочевидь, дуже вразливий до неправдивих, маніпулятивних російських повідомлень", — резюмував Тодд Левенталь.
Читайте також: «Корисний ідіот» Путіна: чому Трамп захоплюється російським диктатором, — думка експерта США
