Усунули рекордні 542 бар'єри. Навіщо Європа звільняє річки від перешкод і як це впливає на природу
Рух за демонтаж гребель (Dam Removal Movement) встановив новий рекорд у Європі у 2024 році — щонайменше 542 бар'єри були демонтовані, що дозволило відновити вільну течію понад 2900 км річок.
Про це повідомляє всесвітній фонд природи WWF-Україна.
Природоохоронці наголошують, що це сприяє підвищенню кліматичної стійкості, зміцненню водної та продовольчої безпеки, а також відновленню біорізноманіття.
Новий звіт Dam Removal Europe свідчить: торік у Європі демонтували понад 500 гребель та інших штучних перешкод, що перешкоджали вільній течії річок — це абсолютний рекорд, на 11% більше, ніж у 2023 році, і в п’ять разів більше, ніж у 2020-му.
Чотири країни — Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія та Туреччина — вперше демонтували бар’єри на своїх річках, офіційно долучившись до європейського руху за вільні річки. Разом із ними демонтаж гребель у 2024 році відбувся вже у 23 країнах — рекордно широке охоплення на "карті змін".
Європейські річки — найбільш зарегульовані у світі, пояснюють у WWF-Україна.
Понад 1,2 мільйона різноманітних штучних перешкод — від гребель і шлюзів, кульвертів, порогів та інших інженерних споруд — переривають безперервність течії річок по всій Європі.
Багато з цих конструкцій вже давно втратили своє призначення, але досі шкодять природі. Вони порушують вільну течію річок, блокують перенесення донних відкладень і поживних речовин, а також часто є непереборним бар’єром для водних мешканців. Це послаблює стійкість річкових екосистем та зменшує їхню здатність до самовідновлення, підтримки якості води та біорізноманіття.
Наслідки — драматичні: з 1970 року чисельність мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилася на 75%.
Вільнотекучі річки — євроінтеграційне зобов’язання України
“Збереження та відновлення річкових екосистем — одне з євроінтеграційних зобов'язань України у сфері кліматичної політики, екології та зеленої трансформації: Україна взяла на себе зобов'язання із реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС (ВРД ЄС), затвердивши Плани управління річковими басейнами (ПУРБ). Ці Плани передбачають досягнення доброго стану водних об'єктів, поміж іншим, шляхом відновлення річкових екосистем”, — пояснює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.
WWF-Україна, починаючи з 2018 року, системно працює над відновленням вільної течії річок в нашій країні.
У 2020–2022 роках в межах міжнародного європейського проєкту "Відкриті річки", за підтримки грантового фонду Open Rivers Programme (Нідерланди), WWF-Україна реалізував масштабну ініціативу з демонтажу застарілих, не функціонуючих гребель у басейні річки Черемош у Карпатах.
На території Національного природного парку "Верховинський" були очищені русла річок і струмків, що дозволило відновити проточність понад 500 км водних шляхів. Основною метою проєкту було відновлення біорізноманіття та покращення гідрологічного стану річок Білий і Чорний Черемош.
У межах проєкту демонтовано шість гребель (кляуз), зокрема:
- Баюрівка на річці Перкалаб (притока Білого Черемошу)
- Гостовець на струмку Гостовець (притока Білого Черемошу)
- Лостунець на струмку Лостун (притока Чорного Черемошу)
- Добрин на струмку Добрин (притока Чорного Черемошу)
- Медвежик на річці Шибений (притока Чорного Черемошу)
- Ґропинець на річці Шибений (притока Чорного Черемошу)
Чому важливо зберігати та відновлювати вільнотекучі річки:
- Якість води: природний стік річок сприяє їх самоочищенню, запобігаючи накопиченню забруднень і відкладів.
- Захист від повеней і посух: вільнотекучі річки підтримують водний баланс, знижують ризик паводків і забезпечують рівномірний розподіл води в посушливі періоди.
- Збереження біорізноманіття.
- Вільні річки сприяють утриманню вуглецю у водно-болотних угіддях, зменшуючи викиди парникових газів і підвищуючи стійкість екосистем до зміни клімату.
