"Мене вразило, що в Києві панує атмосфера спокою", — лауреатка Нобелівської премії Ольга Токарчук

8 та 9 травня в Україні перебуває з візитом солідарності польська письменниця, есеїстка, поетка, сценаристка, лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук.

Ольга Токарчук. Фото: Irek Grin
Ольга Токарчук. Фото: Irek Grin

8 травня Токарчук виступила в Києві в Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС.

Менеджерка ініціатив у сфері культури у Міжнародному фонді "Відродження" Радослава Кабачій на своїй сторінці у соцмережах виокремила кілька ключових тез Ольги Токарчук, озвучених під час зустрічі:

Ольга Токарчук: "Війна в Україні в моїх думках щодня. В новинах. У робочих листуваннях. В особистих розмовах на ФБ. І навіть за келихом вина ввечері. І таких людей, як я у Польщі дуже багато.

Тому я приїхала, аби фізично і тілесно відчути, як ви справляєтеся з цим всім ... Мене вразило, що в Києві так гарно, що так доглянуте місто під час війни. Що панує атмосфера спокою. Я знаю, що є рани та шрами. Але сила регенерації колективного українського тіла дасть змогу вам відновитися. Я в це вірю".

На питання, чи є писання для неї способом зрозуміти життя інших, Ольга відповіла, що: "Література це спосіб найближчої зустрічі з іншою людиною. Як секс".

Радослава Кабачій зазначає, що під час зустрічі з Токарчук йшлося про форми реалізму в літературі.

"І пані Ольга сказала, що світу зараз забагато, аби його описати простими словами. І що просто реалізму не достатньо. Що слова нас підводять, тому треба шукати нову мову. Навела приклад Сергія Жадана і його книжки "Арабески", де за словами Ольги, Сергій використовує нову воєнну мову, схожу на мову Ханни Арендт, яка писала про Голокост", — пише Радослава.

Основні тези Ольги Токарчук:

Про наратора(ку) від четвертої особи: це коли висловлюється спільне бажання подивитися на ситуацію загальніше (глобальніше). Адже ми потребуємо такої точки зору, як ніби око, яке може глянути на світ з іншої перспективи. Коли можна писати від імені річки, яка потерпає від забруднення або від імені бездомної собаки, яка сподівається на порятунок.

Про гнів. У буддизмі гнів — це емоція, яку треба пропрацювати, і вона веде до мудрості. Гнів — це те, що спричиняє розвиток. Гнів веде до свободи й захищає наші кордони. Він є позитивним у загрозі. Ви, українці, маєте право на свій гнів, коли вас нищать і вбивають.

Про україно-польські стосунки Ольга Токарчук сказала, що потрібен час, що це також треба пропрацьовувати.

"Ольга згадала зустріч зі Наталкою Сняданко у Вроцлаві — українська письменниця з польським прізвищем (зменшена форма від «сняданє» — сніданок) і польська письменниця з українським, себто Ольга, говорили про дзеркальність погранич.

Тоді десь у 2010-му, Ольга каже, що не могла зрозуміти акцентування Наталки на національній ідентичності (чому треба протидіяти мультику про Машу і «мєдвєдя»), адже тоді Польща лише 6 років як увійшла в ЄС і було актуальним фокусуватися не на локальному, а бачити нові перспективи. Зараз, коли є реальна загроза безпеці для Європи, ця перспектива інакша.

Тож пані Ольга підсумувала, що після цього ще буде розмова двох «дорослих», які в підсумку будуть друзями", — описала зустріч Радослава Кабачій.

9 травня Ольга Токарчук виступає у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

література солідарність токарчук україна-польща

Знак гривні
Знак гривні